Зінченко після ВИРОКУ нарешті назвав ІМ’Я того, хто замовив НАПАД на Фаріон?! Всіх кинуло в жар від цього ім’я

Сторона захисту так і не спростувала докази прокуратури і не надала їх суду. Зінченко не виступив з промовою та не сказав останнього слова. Рішення Шевченківського районного суду — довічне позбавлення волі

Шевченківський суд міста Львова оголосив вирок обвинуваченому у вбивстві мовознавиці, професорки, колишньої народної депутатки Ірини Фаріон, В’ячеславу Зінченку та призначив покарання — довічне позбавлення волі. Через 15 років Зінченко матиме право — подавати клопотання про помилування.

Сторона обвинувачення довела у суді, що вбивство сталося у зв’язку з виконанням потерпілою громадського обов’язку та з мотивів національної нетерпимості. За версією прокуратури, засуджений дотримувався поглядів щодо нібито «національної дискримінації громадян України, які спілкуються російською мовою».

Також суд частково задоволив цивільний позов потерпілої сторони та постановив стягнути із засудженого 5 млн грн моральної шкоди.

У вироку зазначено: «Такий термін покарання призначений, бо злочин був ретельно спланований. А вже через шість днів після вчинення вбивства Зінченко обрав нову ціль. Незважаючи на значний суспільний резонанс. Суд вважає, що його виправлення неможливе», — йдеться у вироку.

Суд зачитував вирок приблизно 5,5 годин!

Протягом судового засідання обвинувачений поводився досить спокійно. Час до часу щось нотував у блокноті. Коли колегія суддів озвучила вирок, обвинувачений Зінченко у цей момент … закотив очі.

Нагадаю, вбивство Ірини Фаріон скоєне 19 липня 2024 року, о 19.22, на львівській вулиці Томаша Масарика, де жила мовознавиця. Пані Ірина чекала на таксі біля свого під’їзду, мала їхати до доньки Софії і внуків. Наступного дня родина збиралась їхати на море, у Болгарію. Ірину Фаріон поранили у голову та госпіталізували. О 23.20 вона померла в реанімації.

Судова справа тривала більше двох років. Сторона захисту неодноразово заявляла, що суд не дослідив усі обставини, які мають істотне значення для ухвалення справедливого та законного рішення. Суд не раз відмовляв стороні захисту та не долучав до справи кількох клопотань. Наприклад, щодо додаткової балістичної експертизи. Адже пістолета так і не знайшли. На місці злочину виявили лише гільзу, яка мала вм’ятини.

Також сторона захисту заявляла про тиск та різні методи впливу…

Під час судових засідань обвинувачений змінив адвокатів. Нові адвокати Зінченка — Лариса Криворучко та Діана Кара. Адвокати не раз заявляли, що справу сфальсифіковано. Отже, адвокати мали б подати до суду письмові клопотання про спростування доказів сторони обвинувачення. Але ми цього не побачили…

Не виступив з промовою у суді і сам Зінченко. Якою є його версія подій? Не сказав Зінченко і останнього слова…

1 жовтня 2026 р суд оголосив вирок. Були вжиті безпрецедентні заходи безпеки. У залі суду зібралася величезна кількість журналістів.

Зверну увагу на певні деталі у вироку

Суд розпочав зачитувати вирок з того, що Зінченко придбав нештатну самозарядну вогнепальну зброю калібром 9 на 18 мм, виготовлену або перероблену саморобним способом з пістолета конструкції «Макарова», або конструктивно схожим з ним виробом — газового пневматичного стартового пістолета.

«Більш точних даних, якою зброєю було здійснено вбивство, не встановлено, — йдеться у вироку суду. —  Зінченко цю зброю зберігав і 19 липня 2024 р у період часу до 19.07 годин приніс її до місця поряд з дитячим майданчиком, який розташований у внутрішньому дворі будинку на вул. Масарика, 3, де жила Ірина Фаріон.

19 липня у період з 19.00 до 19.22 год. — обвинувачений Зінченко, діючи відповідно до розробленого плану, маючи прямий умисел на вбивство Фаріон (у зв’язку з виконанням нею громадського обов’язку та з мети національної нетерпимості), швидко наблизився до потерпілої на відстані двох метрів та здійснив один прицільний постріл в голову Фаріон.

Потерпіла отримала наскрізне поранення черепу з розтрощенням кістки склепіння та основи черепа з крововиливом та руйнуванням м’яких оболонок та тканин правої півкулі головного мозку. Фаріон померла внаслідок тяжких ушкоджень о 23.20 годин 19 липня 2024 року у лікарні.

Зінченко свою провину заперечив

Вказав, що цивільний позов не визнає.

Під час судового слідства Зінченко чотири рази відмовився давати показання. Спочатку посилався на відсутність узгодженої позиції з захисником. Повідомляв також в інших судових засіданнях, що не готовий виступати. Суд визнав його дії зловживанням…”

Донька Ірини Фаріон, Софія Особа, дала показання у суді. Розповіла про діяльність її матері. Вона завжди була спрямована на захист української мови та української державності. Ірина Фаріон відстоювала національні інтереси України впродовж свого життя. Софія Особа у суді заявила, що до Зінченка слід застосувати найсуворіше покарання, а саме, довічне позбавлення волі.

Суд прийняв письмові докази сторони обвинувачення, а також показання свідків як зі сторони обвинувачення, так і зі сторони захисту.

Суд вважає, що провина обвинуваченого повністю доведена наступними доказами

«З голови Ірини Фаріон був вилучений металевий фрагмент, розміром 0,4 на 0,3 см, розташований у тканині лобної частки правої півкулі, який міг бути частиною травмуючого снаряду. Його вага, зафіксована в матеріалах експертизи, становить 0,0268 грама, а хімічний аналіз показав, що він на 99,79% складається зі свинцю.

Після хірургічного втручання та враховуючи відсутність показів у медичній документації встановити локалізацію вхідної та вихідної рани не надається можливим. Будь-яких частот, які свідчать про те, що вогнепальний снаряд пройшов через якусь перешкоду не виявлено…”

Далі у вироку йдеться про слідчі дії.

«На місці вбивства слідчі знайшли гільзу 9 на 18 мм. Вилучалися відбитки пальців з лавки. Вилучалися крісла і сама лавка. Фахівці провели одорологічну експертизу (запахову) зі стільців і лавки.

Одорологічна експертиза у справі В’ячеслава Зінченка показала збіг запахових слідів (зокрема, з лавки на місці вбивства Ірини Фаріон) зі зразками запаху обвинуваченого з імовірністю 99,9%.

Після завершення слідчих дій слідчий зачитав двом понятим протокол. Підписи на кожному аркуші свідки представляли власноруч. В протоколі були відображені усі дії, які відбувалися, жодних зауважень не було.

Оглядали арку та місце, де сидів обвинувачений. Слідчі дії тривали довго. Був присутній кінолог із собакою.

Вівся безперервний відеозапис.

19 липня під час огляду подій участь понятих була необов’язковою в силу того, що такий проводився не в самому приміщенні і в силу того, що відбувалася безперервна відеозйомка.

Незалежно від того, що поняті на короткий термін відлучалися, вони знайомилися з протоколом і підписували його. Слідча група діяла в межах своїх повноважень. Порушень закону допущено не було”.

У вироку суду детально описується одорологічна експертиза, яку виконували собаки-детектори

«Було надано достатньо доказів, — йдеться у вироку суду. — Кожна людина має свій індивідуальний запах, як і відбитки пальців. Запахові сліди є унікальні. Для визначення запахів є затверджена спеціальна методика. Використовувалися три собаки-детектори. Собака помилитися не може. З нею домовитися не можна.

Як правило, під час вчинення злочину особа пітніє – і це збільшує концентрацію запаху.

Відеофіксацію цього процесу законодавством не передбачено.

Під час одорологічної (запахової) експертизи всі три собаки визначили один запах і один результат. Запахові сліди вилучені з місця події та запаховий слід обвинуваченого Зінченка збігається. Отже, наведеними доказами підтверджується факт перебування Зінченка 19.07 на місці вбивства саме на тій лавці та дерев’яному стільці, які розташовані між 5 та 6 під’їздом і деревами у дворі будинку № 3, що на вулиці Масарика. На якій у той же час сиділа особа в маскувальному кольоровому одязі. А тому суд робить висновок, що саме Зінченко і є тією особою у яскраво-чорному одязі”.

Фахівці зробили також портретну експертизу

«Експерту надано диск підозрілої особи — у панамі та велоокулярах, яка зафіксована на фото 16.07.2024 року за адресою вул. Масарика, 3, у місті Львові. Слідчі надали порівняльні зображення Зінченка із зали суду — для з’ясування: чи одна й та ж особа на них зображена?

Методом візуального співставлення встановлені збіги. Експерти використовували спеціальні методики, — йдеться у вироку суду. — Оглядали положення мочки вуха, прилягання вушної раковини до голови, форму та контур кінчика носа. Висоту верхньої губи. Контур слабо вираженої підборідної ямки. Ширину шиї. Положення та контур вказівного пальця лівої руки… У результаті співставлення встановлено, що їхня різниця становить нуль.

Експерт дійшов до висновку — що на зображеннях — одна й та ж особа. Жодних порушень при проведенні портретної експертизи не встановлено.

Висновок експерта відповідає усім вимогам.

Реконструкція обличчя особи не проводилася, оскільки досліджувалися фотографії живої особи.

Факт маскування не міг вплинути на ступінь категоричності висновку, оскільки досліджувалися відкриті ділянки тіла, — йдеться далі у вироку. — Згідно з висновком експерта, за результатом портретної експертизи встановлено, особа, яка зафіксована у дворі на вул. Масарика у яскравому одязі, це і є Зінченко”.

Йдеться у вироку, зокрема, і про затримання Зінченка. Його затримали у Дніпрі 25 липня 2024 року

Під час затримання слідчі вилучили одяг, комп’ютер, ноутбук, мобільний телефон. Чи були виявлені на одязі сліди пороху, невідомо…

Зінченко, за версією слідства, долучився до різних груп в Телеграм-каналах, які пропагують культ насильства та жорстокості, расову, національну нетерпимість і негативно впливають на свідомість та психіку людини.

У його телефоні знайдено інформацію, яка свідчить про його зацікавленість Фаріон. Зінченко переглядав інформацію щодо дописів, які стосуються Ірини Фаріон. Ретельно стежив за її діяльністю.

У вироку детально описано, як обвинувачений шукав зброю та набої. Вів переписку щодо переробки зброї. Ці переписки слідчі зафіксували у його телефоні.

Зафіксовано переписку щодо купівлі одягу (панами Patagoniа, велоокулярів тощо). «Одяг має бути на кілька розмірів більшим», — йшлося в одній з переписок.

Нотатки, вилучені з телефону обвинуваченого свідчать, що він розробляв чіткий план злочину. Деталі, шляхи відходу. Планував почистити нотатки.

«Суд констатує, що нотатка, написана Зінченком 8.07.2024 р. о 22.09 стосувалася саме Ірини Фаріон. Зінченко її зробив, коли їхав в поїзді до Львова.

«Мені на 18-річчя частіше бажали реалізації моїх планів. Я їх реалізовую. І роблю виключно те, що хочу, — цитує Зінченка суд. — Я тихо посміхаючись, гострив ніж… Після того зробив те, чого хотіли мільйони. Я — санітар цього суспільства. А все — через особисту неприязнь. Не може бути жодного розкаяння, навіть, якщо мене піймають. І це дасть можливість скосити термін. Я обрав шлях — значить буду йти до кінця».

До Львова Зінченко приїхав 9.07.2024 року

Придбав зворотній квиток у Дніпро на 21.07. 2024 року.

Суд детально описав у вироку, як Зінченко заселявся в орендовані квартири та надав свідчення свідків. Як пересувався по місту, де його фіксували камери спостереження.

Слідство фіксує, як Зінченко пересувається по Львову у повсякденному одязі, переодягається у яскравий одяг, панаму та окуляри… Чи були виявлені сліди ДНК Зінченка на цьому одязі? Під час суду я цього не почула.

«Таємний свідок»

«У лісомасиві на вул. Малоголосківській «таємний свідок» вигулював собаку. Це було 11.07. 2024 року, приблизно о десятій годині. Цю дату він запам’ятав, бо його дружина в той день поїхала на відпочинок, — йдеться далі у вироку суду. — Він зустрів хлопця, якого раніше не бачив. На вигляд йому було років 20. Він привітався і запитав: «Чи собака не кусається?». Його ріст — приблизно 180 см. Чорнявий, «барашка». Спілкувався українською мовою без акценту. Був одягнений у светр на довгий рукав, без окулярів, без кепки.

Тримав у руках насос для велосипеда.

Свідок стверджує, що саме Зінченка він бачив в лісопосадці 11.07. 2024 року.

«Коли у ЗМІ я побачив чоловіка, якого затримали правоохоронці, зрозумів, що саме його бачив того дня у лісопосадці. Повідомив поліцію про цю зустріч», — казав «таємний свідок» в одному з судових засідань.

«Показам свідка суд вірить, оскільки вони повністю підтверджені відеозаписом. З відеозапису вбачається, що 11.07, о 9 год 22 хв, Зінченко фіксується в напрямку лісопосадки. Та вже о 10.04 хв. — в маскувальному одязі здійснює рух зі сторони лісового масиву, що поряд з будинком на вул. Малоголосківській в напрямку вулиці Ланова».

Камери відеоспостереження зафіксували Зінченка, зокрема, і на вул.Масарика.

Суд дослідив відеозаписи за 19.07.2024 року — у день вбивства

«Чітко вбачається, що особа з панамою на голові – це Зінченко — здійснюючи рух в сторону арки на руках має рукавиці червоного кольору, а в той же час з сумочки чорного кольору на поясі щось дістає.

Після цього на відеокамері чути звук, схожий на постріл…

Далі зафіксовано, як Зінченко біжить повз будинок 22, що на вул. Варшавській в напрямку вулиці Тунельної. Зафіксований на вул. Лановій.

Суд звертає увагу, що Зінченко спокійними рівномірними кроками покидав вул. Масарика та рухався в сторону лісопосадки.

Після вчинення пострілу, камери на вул. Варшавській зафіксували, що він біжить. Можна зробити однозначний висновок, що він тікає з місця злочину…

Сторона захисту звертала увагу суду, що в кадрі на вул.Б. Хмельницького видно хлопця, який йде обличчям до камери, який одягнутий у чорний одяг (в чорну кепку). А, отже стверджує, що саме ця особа, а не Зінченко причетний до вчинення вбивства Фаріон.

Суд відкидає такі ствердження як неспроможні і такі, що спростовуються матеріалами справи.

Особа, на яку вказує сторона захисту, хоч і приблизно одного росту з обвинуваченим, але одягнений в одяг, який раніше не фіксувався.

Чітко видно, що Зінченко йде з іншої частини дороги в протилежному напрямку одягнений в одяг, який раніше був описаний”.

У вироку згадуються покази свідків

Сусіди Ірини Фаріон бачили дивака, який майже щодня сидів на кріслі, або лавці і дивився на під’їзд № 6… Сусідка Ірини Фаріон сказала, що обвинувачений Зінченко і є тим самим хлопцем, якого вона бачила у дворі.

Сусіди описували дивака так: «Була спека, а людина була одягнена в теплий одяг, — розповідала свідок. — У мене склалося враження, що у нього фізичні вади. Як посадили, так особа і сиділа. Рухомим я його не бачила».

У вироку йдеться про те, що лише двоє свідків сказали, що особа, яка сиділа на лавці і Зінченко — це різні люди… Свідок розповіла, що з особою, яка сиділа на лавці, спілкувався її брат. Свідок особисто передала йому червоні кросівки і червону кофту брата. У нього був 38 розмір ноги. Вона зазначила, що він не був схожий на Зінченка.

Однак суд назвав ці свідчення суперечливими.

«Суд звертає увагу, що 19 та 20 липня 2024 р. обвинувачений три рази виносив пакети зі сміттям з орендованої квартири на вул. Л. Українки, 45, що може свідчити про те, що він викидав маскувальні речі і речі, пов’язані з вчиненням ним злочину», — йдеться також у вироку.

21 липня камери зафіксували Зінченка у Львові на головному залізничному вокзалі, що на вул. Двірцевій. Він рухався по перону головного залізничного вокзалу.

«Суд встановив за допомогою експертиз, що саме Зінченко перебув у Львові з 9.07 до 21.07.2024. Саме Зінченко майже щодня перебував на вул. Масарика, 3. Саме Зінченко 19.07 вбив потерпілу Фаріон».

«Також суд оглянув відео, де Фаріон навчає української мови темношкіру особу. На відео чути крик жіночої статі… На асфальті лежить особа, яка має на собі одяг з елементами рожевого кольору. При співставленні даного запису та запису з місця події, яким зафіксовано, що на Фаріон були босоніжки рожевого кольору, шорти рожевого кольору, видно — що ці кадри є тотожними між собою.

Суд робить висновок, що відеозапис, закріплений під описаним дописом Телеграм-каналів, знятий в момент вчинення кримінального правопорушення. Це відео зняла особа, яка безпосередньо перебувала за адресою: місто Львів, вул. Масарика, 3 — на місці вчинення злочину. З врахуванням оцінки інших доказів суд вважає, що саме Зінченко вчинив злочин — вбивство Фаріон”.

У вироку йдеться і про повідомлення, яке Зінченко написав батькові. «Я хвилююся за вашу безпеку, — йдеться, зокрема, у цьому повідомленні. — Не відвертайтеся від мене…».

«Суд звертає увагу, що 25.07.2024 р. Зінченко веде переписку з особою з ніком «Всешум». Переписка російською.

«По коштам пропозиція в силі? Якщо так, скину гаманець…».

«Так, все в силі. Інше — ввечері», — відповів «Всешум».

“Переписка відбувалася до того, як Зінченко був затриманий. Після затримання у телефоні виявлені відкладені повідомлення: «Допоможи мамі навчитися користуватися криптогаманцем. У мене на Play Маркет лежить пара сотень доларів…».

Суд відкинув свідчення обвинуваченого про те, що відбулося втручання в його мобільний телефон. Через застосунок була відновлена уся видалена інформація.

«Мама Зінченка у суді дала пояснення, що на фото зображений не її син… Суд приймає такі покази. Водночас суд не встановив факту, що мама оплатила проживання сина у Львові ще на три дні», — зазначено у вироку.

Засудженому інкриміноване умисне вбивство особи у зв’язку з виконанням нею громадського обов’язку, з мотивів національної нетерпимості, а також придбання, носіння, зберігання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу (ч. 1 ст. 263, п. 8, 14 ч. 2 ст. 115 КК України).

У вироку є також висновок судового експерта-психіатра.

Він зазначив, що з особливостей у Зінченка, — схильність до пригод та лідерства. Він не піддається критиці на свою адресу.

«Обвинувачений може усвідомлювати свої дії. На психічні захворювання не страждав», — йдеться у висновку судового експерта- психіатра.

Як повідомив прокурор Дмитро Петльований, рішення Шевченківського суду ще не набуло законної сили, оскільки його можуть оскаржити в Апеляційному суді.

Тим часом сторона захисту неодноразово заявляла, що у будь-якому випадку подаватиме апеляцію.

Національна Гвардія та судова охорона не допустила представників ЗМІ до Зінченка після оголошення вироку. Почути його коментар щодо рішення суду не вдалося. Охорона відтіснила від скляної камери журналістів…