Зеpкаль Лана: Ми чекали на цей день понад 2 роки: Завтpа 31 січня о 15:00 відбудеться істоpична подія для Укpаїни та cвіту
Подаємо мовою оригіналу:
Завтра має відбутися подія, яка матиме історичне значення для України та світу. 31 січня 2024 року о 15:00 за Гаагою Міжнародний суд ООН оголосить рішення по суті за справою, яку Україна подала у січні 2017 року проти Росії.
У листопаді 2019 року отримала першу і значну перемогу. Тоді МС ООН відхилив усі заперечення Росії та її знаних адвокатів щодо юрисдикції Суду розглядати справу за позовом України про застосування Міжнародних конвенцій про боротьбу з фінансуванням тероризму та про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.
Власне, ці фото з історії процесу й ілюструють тільки невеличку частину роботи тривалістю в девʼять років. На першому фото – з такої кількості томів складається кожен екземпляр Меморандуму (документу, в якому викладені правові позиції та факти). На іншому – це саме момент, коли я підписувала кожен екземпляр. На третьому – представлення позиції України перед повним складом Суду.
Вже завтра цей судовий орган може визнати Росію порушником міжнародного права. Це стане історичним прецедентом — Україна отримає юридично встановлене право на належну компенсацію за порушення цих міжнародних договорів.
Рішення МС ООН також матиме визначальне значення для подальшого розвитку та застосування міжнародного права у сфері боротьби з фінансуванням тероризму та расовою дискримінацією.
Фактично Суд визначить, чи може держава, яка є постійним членом Ради Безпеки ООН, безкарно порушувати всі норми міжнародного права, маніпулювати фактами та цинічно брехати світові, розповсюджуючи свою брудну пропаганду.
Адже поки що Росія намагається довести світу, що перед обличчям “могутньої нації” і верховенство права, і цей Суд нічого не значать. Рішення у цій справі буде першою правовою відповіддю цивілізованого світу на грандіозну зневагу Росії до міжнародного права та Міжнародного суду ООН зокрема.
Що ми доводимо у цій справі?
У справі, яку ми довго і ретельно готували, ми доводимо, що російські посадові особи свідомо фінансували терористичні акти в Україні. Вони постачали незаконним збройним формуванням гроші, ракети та бомби, знаючи, що ці кошти будуть використані для вбивства, примусу та залякування цивільного населення. Це не історія “помилок”, а чітко зрозумілий шаблон. Коли російські особи надавали гроші та зброю виконавцям терористичних актів, вони чітко знали, як ці кошти будуть використані – вони підуть на поповнення списку жахів для цивільного населення.
Коли так звана “ДНР” вистрелила зі зброї, яка не могла відрізнити цивільні літаки від військових, то це означає, що терористи незаконно та навмисно знищили літак, що перебував у службі, вчинивши порушення Монреальської конвенції.
Коли російські чиновники надали “ДНР” комплекс “Бук“, то вони знали, що його планують використати для здійснення терористичного акту. Так само, як знали про комплекси “СМЕРЧ” і “ГРАД”, з яких було вчинено жахливі терористичні акти в Маріуполі, Краматорську, Волновасі. Теракти, жертвами яких стали сотні мирних громадян України.
А безліч дискримінаційних дій російської влади мали за мету знищення або порушення прав людини двох етнічних груп у Криму: кримських татар та української громади. В анексованому Криму ці дві етнічні групи стали мішенню Росії для їхнього колективного покарання за принциповий опір. Дискримінаційні дії Росії стосуються багатьох аспектів політичного та культурного життя цих спільнот, а “модель поведінки“: узгоджену кампанію пошуку козлів відпущення, зникнення, катувань, переслідувань, вбивств та жорстокого поводження з етнічними громадами Криму; підбурювання до залякування; відмова їм у культурному та освітньому самовираженні та політичному представництві; потім відмовляючи їм у судовому захисті законів. У сукупності дії Росії складають послідовну схему каральних дій проти етнічних груп із дискримінаційною метою.
Що може Суд?
Міжнародний суд ООН може визнати порушення Росії міжнародних зобовʼязань щодо заборони фінансування тероризму та расової дискримінації; роз’яснити засадничі стандарти цих конвенцій; наказати Росії виконати вимоги обох конвенцій; утримувати постійну юрисдикцію для тримання дій
Росії під безперервним судовим наглядом, доки не буде визначено повну та справедливу компенсацію.
Це рішення впливатиме і на розвиток ситуації на Близькому Сході, де Іран і, можливо, Росія фінансують напади хуситів та підживлюють ресурсами своїх проксі.
Завтра ми дізнаємося не тільки про те, яке рішення прийняв Суд щодо порушень Росії, а й зрозуміємо, яким шляхом піде міжнародне регулювання питання боротьби з фінансування тероризму та расової дискримінації.
