Сі й Трамп зізналися що тепер скоять з Україною після зустрічі в Китаї! Гляньте що з нами ТЕПЕР БУДЕ
Лідери США, Китаю та Росії Дональд Трамп, Сі Цзіньпін і Володимир Путін провели перший тристоронній саміт у Шеньчжені. Зустріч тривала близько півтори години, а за її підсумками сторони ухвалили декларацію про мир.
РБК-Україна в матеріалі зібрало, чим завершився саміт, що сторони заявили про війну в Україні та чому зустріч була “знущанням” над Росією.
Як минула зустріч та що заявили лідери
Перед закритою частиною переговорів глави держав виступили з короткими протокольними заявами для ЗМІ (Сі Цзіньпін говорив 3 хвилини, Путін – 2,5, Трамп – 4,5 хвилини), після чого спілкувалися за зачиненими дверима. Згодом Трамп і Путін залишили саміт.
Сі Цзіньпін згадав про спільну боротьбу трьох держав у Другій світовій війні, заявив, що ядерну зброю потрібно повністю заборонити та знищити й закликав великі держави подати гідний приклад взаємодії на тлі “тектонічних змін”. Пізніше він оцінив контакти з Трампом і Путіним як “позитивні та конструктивні”
Путін наголосив на статусі країн-переможниць у Другій світовій та спільній відповідальності за міжнародну безпеку, енергетичні й продовольчі зв’язки, боротьбу з тероризмом. Війну проти України він побіжно назвав “регіональним конфліктом”, зазначивши, що приділив їй увагу на попередній 35-хвилинній двосторонній зустрічі з Трампом.

Трамп заявив, що три найбільші ядерні держави мають скорочувати ядерні ризики та не допустити появи ядерної зброї в Ірану. Щодо війни РФ проти України він висловив думку, що обидві сторони нібито хочуть її завершення.
Також Трамп розкритикував Міжнародний кримінальний суд (МКС), назвавши його “ворожою глобалістською організацією, що вийшла з-під контролю” – під час цих слів Путін, на арешт якого МКС видав ордер, схвально кивав.
Підсумкова “Декларація про мир”: без України та Європи
За результатами переговорів Пекін, Вашингтон і Москва опублікували спільну “Декларацію про мир”. У документі немає жодного слова про війну Росії проти України чи безпеку Європи. Натомість сторони зафіксували чотири загальні пункти:
- підтримка реформування ООН для більш ефективного реагування на глобальні виклики;
- намір збільшити виробництво та постачання нафтопродуктів;
- заклик до МКС та аналогічних органів “не зловживати повноваженнями” і поважати імунітет посадовців;
- продовження діалогу щодо зниження ядерних ризиків і нерозповсюдження ядерної зброї.
Речник Кремля Дмитро Пєсков згодом підтвердив, що тема України не була основною на тристоронньому саміті, а сам Путін дав окрему пресконференцію за підсумками саміту.

Російський диктатор укотре озвучив набір стандартних кремлівських наративів про війну проти України, традиційно перекладаючи відповідальність за агресію на Київ та Захід.
Путін цинічно заявив, що Росія нібито “взагалі ніякої війни не розпочинала”, а бойові дії на сході України начебто розв’язав “київський режим”. Своє повномасштабне вторгнення він виправдав тим, що РФ нібито лише намагається “закінчити те, що почалося вісім років тому”, упродовж яких Москва начебто “шукала мирного врегулювання”.
Очільник Кремля запевняє, що Москва нібито погодилася на компромісні пропозиції США щодо України під час зустрічі з Трампом в Анкориджі. Водночас Путін звинуватив Київ та Європу в небажанні йти на ці поступки, припустивши, що з часом вони “можливо, прийдуть до цього”.
Крім того, Путін вперше відреагував на українські удари по Кримському мосту в ніч на 16, 17 та 19 листопада, внаслідок яких впала одна з арок переправи, проліт автомобільного мосту, а також пошкоджена залізнична частина.
Російський диктатор заявив, що Кримський міст нібито “є виключно мирним об’єктом” і давно не використовується для перевезення військової техніки і нафтопродуктів.
Путін розповів, що нібито обговорював із Радбезом РФ можливе припинення вогню в низці сфер, однак після ударів по Кримському мосту Росія домовлятися не буде. Він також пригрозив, що відповідь Росії на атаки буде “набагато болючішою”.
“Знущання з Росії”, яка не отримала “Ялту 2.0”
Політолог Олег Саакян у коментарі РБК-Україна зазначив, що спроба Москви створити ілюзію нової “Ялти” (відсилання до конференції 1945 року, яка вплинула на післявоєнний устрій Європи) провалилася, а сама зустріч стала радше протокольною демонстрацією, де кожен переслідував власні іміджеві цілі: Трамп – перебити негатив після виборів у США, а Сі Цзіньпін – показати глобальну вагу Китаю.
