Вовчику, як так… не можу повірити…Зупинилося серце народного любимчика

Подаємо мовою оригіналу:

Наталія Ариванюк

Вовчик… ти завжди будеш у моєму серці

Дуже світла дитина

Не почую я більше «пані Наталочка, як ваші справи..» тільки ти так мене називав

Спочивай друже

Серце крається, всі його любили, всі волонтери не волонтери, світла дитина, дуже боляче.

Сергій Цуман

Нажаль на війні проти росії від куль гинуть наші військові, але тут в тилу теж на нас летять “кулі” і цими кулями є погані звістки та втрати близьких людей.

У клуб з стрільби з лука Луцькі Соколи теж прилетіла така куля,ми втратили одного з нас Вова Нерода , він загинув допомагаючи побратиму.

Він міг і не іти на фронт захищати нас адже в АТО він отримав дуже складні поранення, але любов до України взяла верх і він пішов захищати нас з вами.

Я особисто Володимира дуже поважаю і він мені запам’ятався як добрим, веселим і компанійським.

Коли ми проходили реабілітацію в Параолімпійській базі в Сянках по приїзду він одразу запропонував посилитися в одній кімнаті бо він казав ми з одного клубу і повинні триматись один одного. Він під час перебування там був дуже активним і пропонував свої ідеї щодо заходів чи походу.

Він прагнув перемагати і вважаю він переміг! Він переміг страх, лінь, байдужість, а нагородою буде наша пам’ять та шана. Нехай Господь прийме його душу на Небеса. Царство Небесне Володимиру і вічна пам’ять.

Спасибі Вова за захист нашого спокою! Ти герой!

***

Володимир Нерода загинув витягуючи пораненого побратима з поля бою…

Вічна шана…