Водохреще-2025. Коли українці відзначатимуть свято за новим календарем. Більше в коментарях

Після переходу Православної Церкви України (ПЦУ) на новоюліанський календар, свята з нерухомими датами, до яких звикли більшість українців, змістились. Змінилась і дата свята Хрещення Господнього – Водохреща.

РБК-Україна розповідає, коли тепер відзначають Водохреще в Україні, а також чи “змивають” насправді масові хрещенські купання людські гріхи.

Водохреще в Україні за новим календарем

Раніше значна частина церковних парафій в Україні дотримувалась юліанського церковного календаря, проте в сучасних реаліях його соціальний і культурний контекст докорінно змінилися.

Більшістю громадян він почав сприйматись не стільки як пов’язаний з давніми українськими традиціями, скільки як пов’язаний з російською церковною культурою.

У травні 2023 року за результатами Архієрейського Собору Української ПЦУ було схвалено постанову “Про врегулювання календарного питання в ПЦУ”.

Згідно з нею, Церква мала перейти на використання новоюліанського календаря, позбавленого низки недоліків юліанського і суттєво точнішого (ближчого до астрономічних подій), ніж григоріанський.

27 липня 2023 року – під час Помісного Собору ПЦУ – перехід України на інший календар було затверджено остаточно. Тож з 1 вересня 2023 року ПЦУ перейшла на новоюліанський церковний календар (оскільки саме ця дата є початком нового церковного року).

Через це всі “неперехідні” свята (з нерухомими датами) змістились на 13 днів раніше.

Раніше Водохреще (або Хрещення Господнє), яке є великим святом різдвяно-новорічного циклу й символізує хрещення Іоаном Хрестителем Ісуса Христа на річці Йордан на старовинній паломницькій переправі, відзначали 19 січня.

Однак зараз, згідно з новоюліанським календарем, Водохреще припадає на 6 січня. У 2025 році це буде понеділок.

Зазначимо, що це церковне свято збігається зі ще одним – Богоявленням (адже після хрещення Ісус являє себе людям як Месію та Спасителя).

Чи “змивають” гріхи масові хрещенські купання

Розповідаючи про святкування Хрещення Господнього, у ПЦУ розвінчали міф про буцімто давню українську традицію – масові хрещенські купання.

Українцям пояснили, що “мода на масові пірнання в ополонку” активізувалась останнім роками (у другій половині 1990-х – на початку 2000-х років).

“Мотивація у кожного різна: хтось “змиває гріхи”, хтось випробовує можливості свого тіла, а хтось аргументує це дотриманням “давньої української традиції”. Останнє твердження – цілком помилкове! У нашого народу такої традиції, пов’язаної зі святом Богоявлення, не було”, – зауважили у ПЦУ.

До середини ХХ століття ані етнографи, ані історики не фіксували нібито “традиційних” масових пірнань українців у крижану воду з нагоди свята Хрещення Господнього.

Немає описів такого дійства ані у давніх джерелах, ані у дослідженнях про традиції козацької України, ані у спогадах людей старшого віку. Тож цей звичай в Україні має новітнє, а не старовинне, походження.

Крім того, у ПЦУ наголосили, що “абсолютно помилковим є судження, ніби купання у крижаній воді після водосвяття “змиває” усі гріхи“.

“Яким чином їх можна “змити”? Хіба сам фізичний акт занурення в освячену воду, без покаяння у гріхах, може призвести до їх подолання? Жодного церковного припису для звершення такого дійства на свято Богоявлення немає”, – наголосили в Церкві.

Українцям пояснили, що дорога до вічного блаженного життя та спасіння лежить виключно через:

щире каяття у гріхах

молитву

любов до Бога

любов до ближніх

“Звільнити душу від гріха може лише Господь, бачачи ваше щире покаяння та участь в Таїнствах Сповіді й Причастя”, – додали у ПЦУ.

Уточнюється водночас, що Церква не забороняє пірнати у зимову воду, адже це – право і вибір кожного.

“Але ми закликаємо не вважати цю дію церковною, пов’язаною зі святкуванням Хрещення Господнього. Хто робить такий вибір – має чинити це усвідомлено та відповідально, ретельно зважуючи всі “за” і “проти”: стан здоров’я, причини для такого вчинку, можливі наслідки”, – підсумували у ПЦУ.