Дід Толя помер. Простий був чоловік. Щирий, справжній, народний. Люди його любили саме за це.
Але те, що почалося після вже не про нього.
Його онук, той самий що знімав усі ті відео, під час війни виїхав за кордон. Дід залишився тут зі своїми хворобами, з ампутацією, з усім тим болем і випробуваннями. Сам.
І тепер онук розповідає, як йому «особливо важко», бо він далеко.
Важко? Ні. Це не важко. Це просто зручно.
Найгірше навіть не це. Найгірше – що суспільство це ковтає. Люди співчувають не тому, що помер дід. А тому, що «онуку важко бо він далеко».
Ми жаліємо тих, хто втік.
І забуваємо тих, хто залишився.
А правда проста.
Герої – це ті, хто лишається. Хто тримається.
Хто боронить.
Як вам таке? Ви знали про це?
Кур’єр переступав із ноги на ногу, гидливо оглядаючи мій обшарпаний під’їзд. Пахло котами й смаженою…
Я багато років думав, що просто виконав обіцянку, яку ніколи не давав уголос. Виростив хлопчика,…
Валентина давно навчилася обходитися без сторонньої допомоги та насолоджуватися самотністю. Дев’ять років тому помер її…
Я ніколи не думала, що потраплю до такої ситуації. Завжди була вірною і засуджувала зрадників.…
Зранку безпілотник і дві ракети РФ впали у Польщі. Одна «прилетіла» за 30 км від місця, де відбуваються військові навчання «Коаліції охочих».…
Росії знадобиться кілька місяців, щоб підняти та відвести пошкоджені конструкції Керченського мосту. Наразі окупанти обстежують…