У НАТО зробили заяву про план Залужного на війну: який сюрприз чекає на Путіна

Для продовження реформ у Брюсселі схвалили річний план підтримки України. 

У НАТО зробили несподівану заяву про Залужного. У брюссельских кулуарах зізналися, що у головнокомандувача ЗСУ є план на війну. В Альянсі вже затвердили річний план взаємодії з Києвом. 

Про засідання Ради Україна НАТО йдеться в огляді Артема Зябкіна на YouTube-каналі TSN.UA.

План Залужного

Заяви про те, що у главкома Залужного немає плану, – вигадка. Про це журналістам “Європейської правди” на умовах анонімності розповів один із високопоставлених чиновників НАТО. 

Під час брифінгу у Брюсселі той зізнався, що у НАТО не впливають на тактику ЗСУ, а лише допомагають зброєю. Було розкрито й деякі деталі плану, який НАТО презентували українські військові.

Те, як генерал Залужний описав ситуацію, – є точним. Але водночас, коли президент Зеленський каже, що просування не є достатньо швидким – це також правда. 

Водночас Залужний не стверджував, що у нього немає плану ведення війни наступного року, але втілення цього плану – надзвичайно складне завдання, навіть з тією підтримкою, яку Захід надає Україні.

Закиди про те, що українське військове керівництво не має плану на 2024 рік, є щонайменше маніпулятивними. Питання лише в тому, чи має Захід достатньо ресурсів, щоб допомогти втілити надзавдання – перемогти Росію та витурити її за українські кордони. 

Схоже, саме це і мав на увазі головнокомандувач ЗСУ у своїй авторській колонці для видання The Economist, коли відверто заявив, що війна зайшла у “глухий кут”. 

22 грудня у Брюсселі на засіданні Ради Україна-НАТО був присутнім також міністр закордонних справ Дмитро Кулеба. На запитання журналістів про той самий “глухий кут” він відповів коротко та однозначно. На його думку, – ніякого глухого кута нема.  

Україна буде в НАТО

Під час пресконференції з генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом Кулеба заявив, що Україна буде в НАТО, бо в Альянсі зацікавлені у ЗСУ.

 “У нас найпотужніша зараз армія в Європі. Ми підвищуємо нашу сумісність з НАТО. Ми значною мірою де-факто стаємо армією НАТО з огляду щодо наших спроможностей та принципів керування”, – зазначив очільник МЗС України.

У НАТО вражені темпом реформ в Україні. Таку відверту оцінку успіхам Києва дав генсек Альянсу Єнс Столтенберг та назвав, що із “домашнього завдання” уже вдалося реалізувати Києву. 

“Я вражений українськими зобов’язаннями з імплементації реформ і модернізації суспільства під час повномасштабної війни. Ми бачили, що вони [українці] ухвалили важливі зміни до законодавства, зробили конкретні кроки у боротьбі з тероризмом, вони близькі до створення цілісної системи оборонного замовлення у тісній координації з НАТО, а також модернізації своїх розвідувальних служб. Це лише кілька прикладів, як Україна змінюється, адаптується та рухається вперед, зокрема у боротьбі з корупцією”, – заявив генсек НАТО.

Для продовження реформ у Брюсселі схвалили річний план підтримки України. 

Високо оцінили роботу новоутвореної Ради Україна-НАТО. Хоч ця структура працює лише від липня, Україні та Альянсу вже вдається спільно ухвалювати рішення, причому не лише військові, а й допомагати один одному в питаннях енергетичної безпеки та  кіберзахисту.

“У рамках цих зусиль ми розробляємо “дорожню карту” для переходу України до повної оперативної сумісності з НАТО. Ми також розробляємо нові проєкти з гуманітарного розмінування, медичної реабілітації поранених українських військовослужбовців і розвитку оборонно-промислового потенціалу України на основі стратегічного огляду оборонних закупівель”, – йдеться у заяві міністрів закордонних справ НАТО

Успішний день для України

22 грудня можна впевнено назвати успішним як для ЗСУ, так і для країни в цілому.

Україна впевнено рухається у бік НАТО і це – не порожні балачки. Це публічно визнають у НАТО. Впевнено крокує Україна і до ЄС. 

“Побачити глибокі та структурні реформи, які Україна проводить, ведучи екзистенціальну війну, на мене це справляє глибоке враження. Вони виконали всі необхідні вимоги по майже всіх з семи пунктів, які ми вимагали від них, коли вони стали країною-кандидатом”, – заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.