Священика запитали чи можна і чи потрібно цілувати небіжчuка в труні: відповід отця ш0кувала

Навколо даної процесії за довгі роки зібралося багато заборон, прикмет та повір’їв. Дотримуватися цих забобонів чи ні, вирішувати кожному

Похорон – це те, що трапляється в житті кожної людини і не всі знають, як правильно поводитися в такі моменти. znaj.ua

Ще й додаються різні “місцеві” звичаї та традиції, які можуть увігнати у ступор. Як, наприклад, цілувати померлого в труні. Чи потрібно це робити і що говорити церква з цього приводу? Давайте розбиратися разом.

З часів давніх епох у суспільстві утвердився звичай тричі доторкнутися губами до чола покійного. Цей обряд був актом переходу сили та енергії від померлого живим людям. Цей поцілунок також символізував прощання з покійним, його відхід в інший світ.

Однак погляд православної церкви на цей звичай є неоднозначним. У її навчаннях підкреслюється, що прощання з тими, хто пішов, слід залишити для молитви і церковних обрядів.

Багато людей уникають безпосереднього контакту з покійним, воліючи попрощатися з ним подумки. Таке позиціонування загалом сприймається оточуючими без осуду, оскільки кожен вправі вирішувати сам, як йому справлятися з цим важким випробуванням.

Медичні експерти також висловлюють сумніви щодо цієї традиції. Після смерті людини тіло починає розкладатися, виділяються токсини, що може бути небезпечним при дотику до покійного. Можливі запалення, запаморочення і навіть непритомність — це результат взаємодії з організмом, який вже мертвий.

З позиції психології можна не цілувати померлого, якщо ви не готові до такого виду прощання. Для душевної рівноваги важливо подбати про себе і не наражати себе на стресовий вплив.

Езотеричні вчення стверджують, що лоб – це центр енергетичних потоків. Тут живе “третє око”, відповідальне за інтуїцію та духовне бачення. За цим трактуванням, дотик губами до лоба померлого може встановити зв’язок із його душею, попросити допомоги зі світу за межею.