Цей день ще називають “літній Великдень”: Успіння Пресвятої Богородиці: історія свята та суворі заборони

“Успіння – літній Великдень,
свято тихої радості, лагідних веселощів, тиші невимовної. Великдень Богородичний.

Великдень в сяйві живої небесної блакиті. Тільки на Успіння ця радість особлива.

Якщо на Великдень все пронизане такою собі «здоровою несамовитістю », то свято Божої Матері якось таке виключно тихе і мирне, це радість тиші й умиротворення. Світло Успіння заспокоює, заколисує “.

Щороку християни східного обряду святкують Успіння Пресвятої Богородиці — свято, яке присвячене вшануванню матері Сина Божого Діви Марії та її переходу до Небесного Царства. В народі цей день часто називають Перша Пречиста.

До переходу на новоюліанський календар українці святкували цей важливий для вірян день 28 серпня. А ось за новим календарем Перша Пречиста буде припадати на 15 серпня.

Успіння Пресвятої Богородиці: історія свята

Історія свята бере свій початок з апокрифічних джерел та священної традиції Церкви, яка не має прямих історичних даних про дату, місце чи обставини смерті Марії, оскільки про це не згадується у канонічних Євангеліях. Однак, за традицією, вважається, що після П’ятидесятниці Діва Марія перебувала в Єрусалимі близько 10 років, а потім її життя описане лише в апокрифічних текстах.

Свято Успіння є символічним завершенням церковного року, який закінчується 31 серпня, і присвячено багатьом храмам в Україні, починаючи від ХІ століття і до сьогоднішніх днів. Успіння також вшановують як день, коли Богоматір з тілом і душею перейшла до вічної слави свого Сина, і з цього часу вона вважається могутньою Заступницею і Покровителькою в небі.

Вшанування Успіння як одного з основних свят для християн почалося після Собору в Ефесі 431 року. Це свято нагадує про сумну подію смерті, але водночас є радісним, оскільки відзначає перехід Марії до вічного життя.

Що означає свято Успіння Пресвятої Богородиці? Це є часом поклоніння, спільної молитви та віри в вічне життя після смерті. Це свято є важливим для християн, оскільки воно з’єднує їх у спільній вірі та надії на вічне блаженство. Саме слово “успіння” означає сон. Віряни пояснюють сенс свята тим, що не існує кінцевої смерті, а тому її не потрібно боятися. Тобто на Землі життя існує у фізичному тілі, але також воно продовжується і після цього.

Що освячують на Успіння Пресвятої Богородиці та інші традиції свята

В день Успіння Пресвятої Богородиці закінчується піст (Успенський піст, Спасівка), а тому на святковий стіл вже можна ставити різноманітні страви. В лісах з’являються горіхи і гриби. Наші предки саме в цей період починали вже робити засолювання на зиму з капусти, огірків, помідорів та інших овочів.

Традиційно віряни несуть до церкви на святкове богослужіння горіхи, фрукти, хліб, зерно та мед, які пізніше освячуються.

В давнину дівчата часто промовляли: “Прийшла Перша Пречиста — дівка стає речиста”. Тобто вже закінчувалася важка праця і можна відпочити. Родини з незаміжніми дівчатами на виданні вже починали готуватися до майбутнього сезону весіль.

Народні прикмети на Успіння Пресвятої Богородиці:

• гарна погода — чекайте на прохолоду на бабине літо;
• веселка на небі з’явилася — буде теплою осінь;
• літає багато павутиння — зима буде малосніжною і морозною;
• дощить — такою буде і осінь.

Також існували і певні заборони. Зокрема, наші пращури намагалися не бажати нікому зла, не сваритися і не лихословити. Також на Успіння заборонялося ходити босоніж по траві, нібито це принесе чимало хвороб. А молоді незаміжні дівчата в жодному разі не стригли волосся, щоб не зіпсувати свою долю.