Тpаrедія в Бpоварах: “Не повірите, мені зapaз нaдiйшлo пoвідoмлeння від знaйoмoї…”
Знаєте, у мене в стрічці зовсім поруч дописи про народження дитини, про весілля, про довгоочікувану вагітність і про аварію в Броварах. Я дивуюсь, хоча, напевно, вже не дивуюсь… Найрадісніше і найстрашніше — пов’язано з дітьми. І ми не можемо не реагувати.
Якщо ми не можемо бути зараз дієвими в допомозі, будь ласка, після зцепеніння, сліз – нам важливо відірватись від новин. І випити теплого, відчути тіло, зробити якісь поточні дії. Я зрозуміла, що вже півгодини без думок дивлюсь в одну точку.
Все це жахливо. Біль і горе батьків страшно уявити.
Але, якщо саме зараз ви не можете допомогти — будь ласка, зробіть щось для себе. Наші сили та увага в будь-яку мить можуть вже сьогодні знадобитись.
Природньо шукати винних — ми так намагаємось “раціоналізувати” і направити наш розпач. Винна ж тільки р-сня. А причини аварії з’ясують ті, хто має з’ясовувати.
Знаєте, мені зараз надійшло повідомлення від знайомої: “я більше не пущу дитину в садок, не відпущу від себе”.
Для нас природньо одразу уявляти своїх дітей, ототожнюючи їх. І я попросила знайому, щоб вона помолилась за долі дітей, що постраждали. Але подумки сказала (маючи на увазі свою дитину) – те, що сталося, жахливо. Але я розділяю ваші долі. Ти — це — ти. І благословила свою дитину на Життя.
Я так прошу цього благословіння Життям для всіх нас.
Світлана Ройз