“Його тіло виявили в Херсоні. Знайшли у річковому порту. У нього були зв’язані ноги, проломлений череп і гирю підв’язали до ніг. Вони його вбили…
Віталік – підполковник у відставці. Раніше він був начальником факультету поліцейських у нас у Херсоні. Але останнім часом він працював у Держкомрезерві – у Києві.
І коли почалося бомбардування, наш дім трусився. Почалися вибухи потужні. І я йому зателефонувала, кажу: «Віталік, почалася війна, я не знаю, що робити». І він усе покинув і приїхав до Херсона.
Він приїхав 25 лютого і одразу ж побіг на Антонівський міст. На мосту він побачив тіла. Там були наші хлопці. Сфотографував, мені надіслав фотографії, це просто жах. У Віталіка в машині було простирадло – він накрив нашого танкіста. Він казав: «Це ж ненормально, що не захищається Антонівський міст».
І почав дзвонити керівнику області, та кому він тільки не телефонував, говорив: «Треба один проліт підірвати – і вони сюди не підійдуть, не буде вторгнення. Потрібно підірвати проліт». Йому сказали: «Забирай сім’ю і їдь». Він вирішив тоді поїхати до керівництва в обладміністрацію. Там нікого, окрім сторожів, уже тоді не було.
Зрештою, він разом із товаришем Денисом Мироновим записався до ТрО, створивши підрозділ із 59-ти чоловік. Жодного прізвища своїх підлеглих згодом під тортурами Віталій не видасть…
Я почала говорити: «Ви розумієте, що ви за це все відповісте? Ви – окупанти, ви залізли в чужу країну, ви побили людину, за що?» І там один, який був зі скляними очима, його Андрій звуть, такий ФСБшник, каже: «Зараз як двину – зуби складеш». І я замовкла.
У нас забрали всі комп’ютери та телефони, які були у домі. Вони зайшли до підвалу та забирали зброю. Там ще був сейф мого батька покійного, де лежали рушниці американського виробництва. Вони татові рушниці теж забрали. Забрали все золото у мами, усі долари. Це я вже потім дізналася. Чоловік спустився до підвалу, щоб показати, де зброя, вони його й там почали бити – хата ходуном ходила. І потім із підвалу він вийшов ще гіршим. Я так думаю, що вони розбили йому лицьову кістку. Тому що потім він просто сидів і стогнав.
Того дня я бачила чоловіка востаннє…
Потім нас посадили в машину й відвезли до будівлі поліції.
Я сиділа в одній кімнаті, сина відвели до іншої, а Віталік був у кімнаті через стіну. І я чула, як його допитували…
Нас із сином відпустили лише тому… я там кричала, що «ви його вбили і вбиваєте всіх» – нас тільки тому випустили. Вони були всі під наркотою, у них зіниці були на все око. Вони не чули силу удару. Я взагалі не знаю, що там за люди, і що це таке було. Це було пекло. Це було пекло!..
Я пригадую момент, коли взяли Віталіка паспорт, а в нього там написано «Село Яблунівка, Стрийський район, Львівська область». Вони як побачили місце народження – їх взагалі заклинило: «Бандеру зловили!». Він просто там народився, а жив усе життя на Херсонщині.
Мабуть, коли вони взяли мобільний і комп’ютер… там були такі речі, що їм не сподобалися. Віталій із Денисом передавали дані Збройним силам України. Тож за це їх і вбили.
ТІЛО ЗНАЙШЛИ! ЗАЛУЖНИЙ в шоці – ОСЬ кого убили. ТЕ ЩО ВІН зробив шокувало всіх. Просто на похоронах. Відео та деталі:
Головнокомандувач Збройних сил України Михайло Драпатий провів зустріч із головними сержантами видів, родів військ, корпусів та органів…
Внаслідок удару на підприємстві виникла пожежа, жителів прилеглих будинків закликали зачинити вікна Російські окупанти атакували…
Коли Анна Уїлклоу з'явилася на світ у 2017 році, у пологовому відділенні повисла тиша. Те,…
На першій стадії свого життя цей організм є живою плазмовою краплею, яка вміє самостійно рухатися.…
Pоcійcький yдap по поїздy Дніпpо-Зaпоpіжжя зaбpaв життя пpовідниці. Bонa повepнyлacя до вaгонів піcля оголошeння eвaкyaції.…
Тpивaлий блeкayт cтвоpив pизик втpaти контpолю нaд ключовими cиcтeмaми бeзпeки Ha тимчacово окyповaній Зaпоpізькій aтомній…