Сьогодні вселенська батьківська субота 2026: що не можна робити, як поминати покійних

У православному календарі є особливі дні, коли віряни молитовно згадують покійних християн. Такі дати називають батьківськими суботами. Перша з них у році – М’ясопусна, яка передує початку Великого посту. Розповідаємо, що таке М’ясопусна субота, в чому її значення та чому вона – Вселенська.

Що таке М’ясопусна поминальна батьківська субота

Згідно з церковним статутом, поминати покійних прийнято в храмах в суботу. Але впродовж року є кілька особливих дат, які називаються батьківські суботи.

М’ясопусна – перша з них. Її назва пов’язана з традицією поступово відмовлятися від м’ясної їжі перед Великим постом, а також з М’ясопусною неділею – останнім днем, коли дозволено вживати м’ясо, після чого настає Сирна седмиця, або Масниця.

М’ясопусна субота, оскільки вона проходить перед Великим постом, має статус Вселенської. Тобто, це день, коли згадують не тільки померлих близьких, але і моляться за спасіння душі всіх померлих християн. Таких днів у церкві всього два на рік.

Сам сенс дня – не тільки в підготовці до обмежень в їжі, але і в духовному осмисленні життя і смерті.

Коли М’ясопусна субота 2026

Дата, коли батьківська поминальна субота напередодні Великого посту, змінюється щороку, оскільки залежить, власне, від дат самого посту.

Вселенська батьківська субота, М’ясопусна, в 2026 році припадає на 14 лютого.

Що несуть до церкви на батьківську суботу, звичаї дня

У М’ясопусну батьківську суботу головне – це молитва за покійних. Вважається, що саме молитва живих допомагає душам померлих знайти спокій і пробачити їм всі гріхи.

У храмах в такі загальнопоминальні дні проходять заупокійні літургії і панахиди, читають спеціальні молитви про упокоєння душ. Віряни подають записки з іменами померлих родичів, щоб священник помʼянув їх на службі.

До церкви на М’ясопусну батьківську суботу зазвичай несуть поминальні продукти, “панахидки” – їх залишають на панахидному столі. У “панахидки” кладуть пісні продукти:

• круглий хліб або калач;
• олію;
• цукор;
• воду;
• солодощі та печиво;
• фрукти та інші.

Варто сказати, що нести “панахидку” до храму необов’язково, головне – не продукти, а молитва.

Якщо немає можливості піти до церкви, можна помолитися вдома: запалити свічку або лампаду перед іконами і прочитати заупокійні молитви своїми словами або за молитвословом. Як уже говорили, у Вселенську батьківську суботу моляться не тільки за конкретних родичів, а й за всіх покійних православних, особливо за тих, помолитися про кого нікому.

Після богослужіння в храмі багато хто йде на кладовище, а вдома накривають поминальний стіл. Головною стравою є кутя – обрядова каша з пшениці або рису з медом, горіхами і сухофруктами. У народі також прийнято після застілля залишати трохи страв та ложки на столі – для покійних родичів.

Також в цей день прийнято робити добрі справи: допомагати нужденним, подавати милостиню або брати участь у благодійності.

М’ясопусна батьківська субота – головні заборони

У батьківську суботу важливо пам’ятати про духовну суть дня і уникати мирських розваг:

• не варто перетворювати поминання покійних на формальність або галасливе застілля;
• не слід розпивати спиртне, особливо на кладовищі, а також залишати на могилах їжу – печиво і цукерки слід віддати іншим відвідувачам або навіть випадковому перехожому;
• гучні розмови, сміх, музика і будь-які розваги суперечать православній традиції і відволікають від молитви;
• не можна сваритися, з’ясовувати стосунки, проявляти роздратування або злість.

Прямої заборони на роботу в цей день немає, але краще уникати суєти, що відволікає від молитви.

Головне правило М’ясопусної батьківської суботи – пам’ятати, що день призначений для молитви, тиші та шанобливої пам’яті про померлих. Разом з тим, не варто занурюватися і в надмірну печаль: смерть не означає кінця життя, а зневіра – це один із семи смертних гріхів.