Приїхала додому на свята, привезла 2 тисячі євро та гостинці. Хотіла зробити чоловікові подарунок – а двері відчиняє сусідка в моєму халатику та капчиках. Як виявилося, у нього вже 2 роки є коханка. Бо, бачте, я сама винна – на заробітках, а йому ласки хочеться! Тому пішла до сина та невістки, аби мене розрадили. Бодай десь шукала підтримку. Але там на мене чекало ще більше розчарування…..

Я декілька років тому поїхала в Італію на заробітки. Не дочекавшись пенсії, мене просто звільнили з садочка, бо вже знайшли молоду кандидатуру.

Петро заробляв не так багато, ще й син збирався одружуватися. На щастя, якраз у Неаполі працювала моя подруга і казала, що шукають няньку для діток в одної сеньйори. Я без вагань погодилася та швиденько зробила всі документи.

Мені платили дуже добре, зважаючи на досвід, який мала. Тим паче, мову я вивчила дуже швидко. Няньку сеньйора шукала цілодобову і я ще безкоштовно жила на їх віллі.

Щомісяця передавала чоловікові 500-600 євро, аби він тримав на зберіганні. Так за 6 місяців ми назбирали гроші синові на весілля, вибрали красивий ресторан та фотографа, замовили костюм у дизайнера.

Відгуляли весілля, я ще декілька днів побула вдома та знову поїхала в Італію. Розуміла, що тут, в Україні, коли не зароблю таких грошей, як у Неаполі. Адже якщо перевести євро у гривні, то виходить дуже хороша сума.

Але потім невістка завагітніла. Молодята тоді жили на орендованій квартирі, а тут така новина радісна. Звісно, я тоді перша запропонувала свою допомогу, аби купити їм житло. Свати, на щастя, мене в цьому підтримали. Так я ще пару місяців відкладала гроші, аби зробити синові подарунок. А ще передавала продукти, памперси, одяг та навіть купила їм коляску.

Коли невісточка от-от мала народжувати, то ми зібрали всі гроші та купили квартиру з готовим ремонтом. Це новобудова, три кімнати, майже у центрі міста. На хрещення онучки Златочки купила золотий ланцюжок, хрестик, багато одягу, іграшок та ще й дала 2 тисячі євро.

Однак, заробітки геть зіпсували мої стосунки з чоловіком. Петро наче тримав мене на відстані, ставився дуже холодно. Щоразу, як я приїздила, то спали окремо. Бо він не звик, що хтось, крім нього, спить на ліжку.

Я знала, що у родині заробітчан є така “криза”. Але думала, що воно якось з часом мине.

На жаль, діло було не у відстані, а в іншій жінці. Поки я гарувала на заробітках, Петро знайшов собі коханку. У 2022 році до нашого будинку переїхала родина біженців з Маріуполя. І там він познайомився з Оленою, жінка трохи молодша від мене.

Вони так тихцем зустрічаються декілька років. Я ж сама її бачила у будинку, віталася з нею, про щось говорили. І найгірше те, що про це знав мій син, невістка і навіть свати. Очі мені на цю зраду відкрила кума, яка випадково побачила Петра з Оленою.

– Я тобі точно кажу, що це вони були! Не віриш? Я тобі можу фото показати!

Чесно, я не очікувала такої зради від сина, за нього серце найбільше боліло. От я стільки років працювала, йому старалася дати все найкраще. І таке дякую? Підло приховувати зраду батька від мене?

Мені тепер навіть не знаю, як жити далі. Поки на свята переїхала до мами в село. От будуть люди на мене пальцем тицяти і сміятися.

Сумно і не знаю, що робити, чесно….В такій безвиході ще ніколи не була..