⚡️ Прокидайтеся! КИТАЙ ВТРУТИВСЯ У ВІЙНУ. Фінал “СВО” БЕЗ Путіна. Мир підпишуть без глави Кремля. Відео

Візит Дональда Трампа до китайської столиці та його перемовини із головою КНР Сі Цзіньпіном знову актуалізували питання про те, наскільки Пекін зацікавлений у припиненні російсько-української війни і готовий вплинути на позицію російського президента Путіна. Тим більше що Путін вирушає до Китаю навздогін Трампу і проводитиме переговори із китайським лідером буквально через кілька днів після того, як американський президент залишив Пекін.

Про те що тема російсько-української війни обговорювалася американським та китайським лідерами, відомо і від представників США, і від представників Китаю. Вже після завершення візиту Трампа міністр закордонних справ КНР Ван Ї підкреслив, що Китай зацікавлений у тому, щоб ця війна завершилася і щоб активізувалися мирні зусилля.

Питання лише в тому, як у Вашингтоні, Пекіні, Москві та Києві бачать завершення цієї війни і самі перемовини. Адже з точки зору здорового глузду було б логічно, щоб переговори між Росією і Україною відбувалися вже після досягнення перемир’я у бойових діях. Саме за це завжди виступали в Україні, саме проти цього завжди виступали в Росії. Президент Трамп на початку свого президентства також виступав за перемовини після припинення вогню, але згодом відступив від своєї позиції і погодився з путінською концепцією переговорів під час війни – концепцією, яка поки що не призвела до жодних реальних результатів, окрім свідомого затягування часу російським президентом. Але ми так і не почули, як ставиться до реальної моделі перемовин Китай.

Щодо результатів війни позиції також різняться. Україна прагне зберегти суверенітет, територіальну цілісність і право визначати власне майбутнє. І в цьому її підтримує колективний Захід. Сполучені Штати готові погодитися з перемир’ям по лінії зіткнення військ і невідновленням територіальної цілісності України воєнним шляхом, але разом із цим виступають за збереження українського суверенітету. У Москви, зрозуміло, інші цілі. Путін готовий воювати аж до знищення української державності і зупинитися може лише тоді, коли в нього не вистачатиме ресурсів для досягнення цієї мети.

А що Китай? Звісно, Пекін не має особливої зацікавленості у зникненні України з політичної мапи світу, але разом із цим не має і зацікавленості в тому, щоб Україна залишалася державою, яка стає частиною Заходу. Пекін влаштували б два варіанти – приєднання колишніх українських територій до Росії або збереження України як незалежної держави, але в орбіті російського впливу і під значним китайським кураторством. Модель такої державності поруч з Україною вже існує – це Білорусь Лукашенка. Білоруський диктатор сидить на російських багнетах, але водночас постійно озирається на Пекін, бо усвідомлює, що саме китайський лідер є гарантом того, що Путін одного прекрасного дня просто не приєднає Білорусь до Росії областями.

То про що ж може говорити Трамп із Сі, коли йдеться про завершення війни? Насправді – практично ні про що, як і з більшості інших питань американсько-китайського порядку денного. Але американський президент міг би вплинути на китайське керівництво щодо тієї очевидної допомоги, яку Китай надає Росії заради її стійкості у війні і подолання наслідків західних санкцій. Чим менше буде китайської допомоги – тим швидше завершиться війна. Але чи є у президента Сполучених Штатів можливість говорити про це з головою КНР саме сьогодні, коли його власна адміністрація дає Росії можливість заробляти на нафті в умовах кризи навколо Ормузької протоки? Якщо ти сам фактично послаблюєш санкції проти Росії – як ти можеш вимагати від когось іншого, щоб він посилював тиск?

І тут ми знову приходимо до простої і очевидної істини. Питання не в позиції Китаю. Питання в можливостях Америки.