Правда таки вспливла! Що стaлося у Пшеводуві? Замаcкований під випaдковість pакетний удаp Pосії чи непеpедбачувана гpа законів фізики…

Подаємо мовою оригіналу:

Степан Гавриш

Поки говорять політики і їх експерти, мовчать Христо Грозєв і Bellingcat. Що сталося у Пшеводуві? Замаскований під випадковість ракетний удар Росії чи непередбачувана гра законів фізики із зенітною ракетою України С-300?

Байден нервово відповів Зеленському, що він не надав фактів про російський слід. Президент України наполягає, що кордон з Польщею перетнула російська ракета. Виходячи із доповіді Залужного і командування ВПС, поляки, нарешті, дозволили долучитися українським воєнним до польсько-американських розслідувачів інциденту. Попередньо представники братської Польщі вже заявили про те, що слідчі встановили уламки С-300. Зрозуміло, вона може бути тільки українською.

Дальше починаються суцільні нестиковки й, навіть, якась містика. Немає жодних оцінок супутникових даних контролю за ракетними пусками та радарної зйомки польоту і перетинання кордону з Польщею ракети, зробленої пілотом ВПС НАТО.

Припустимо, що це С-300. Речник ВПС Ігнат заявив, що дальність її з арсеналами ЗСУ – всього 75 км. Якщо батареї цього ЗРК не стоять біля кордону з Польщею, то вона просто туди не може долетіти, якби й над нею втратили контроль.

Правда, у нас є словацькі С-300 ПМУ, класу «Фаворит». Модернізовані, з дальністю до 150 км. Але, за інсайдерами, словацький дивізіон одразу був перекинутий на Південь.

Україна мала близько 29 ЗРК С-300П з дальністю якраз короткою. З 1991-го року нових ракет не поступало. Головне інше – вага БЧ С-300 – всього 13 кг. В боєголовці десь 2200 різної форми осколків з радіусом враження 100 м. Саме ними вони знищують або збивають з курсу ціль. Яка супроводжується через ЗУР, тобто, через саму ракету. У С-300 ПМУ БЧ – 140 кг. Більше, але недостатньо, щоб створити вирву 10 метрів в ширину і 5 метрів в глибину. Навіть якщо говорити про варіант С-300ВМ «Антей-2500», найпізнішу російську розробку, яка постачалася у Венесуелу, з дальністю 250 км, вона теж не призначена для фугасного підриву. Саме його ми спостерігаємо у Пшеводуві.

Правда, Росія експериментує із ракетами С-300, перетворюючи їх в балістичні та суттєво збільшуючи боєголовку. Ракета стає важчою, для чого потрібен більш потужний розгінний блок. При цьому дальність цього виду ракет, вже класу «земля-земля», невідома. Але вибухова потужність, якщо оцінити удари по Харкову, Миколаєву, Запоріжжю та інших містах України, близька до крилатої ракети. Тобто, вона може нести 500 і більше кілограм вибухівки.

Чи може Росія виготовити С-300, яка долетить з окупованої нею території України до Польщі, невідомо, але цілком можливо. Ідеальна атака із супермаскуванням. Налякані укри стріляють у всіх напрямках. Проте, виявивши за 300 км, наприклад, Х-101 або «Калібр», оператор захоплює ціль на зустрічному курсі, коли швидкість С-300 найбільша – 1200 м/сек. Стріляти вдогін оператор не буде, оскільки, зі швидкістю 500 м/сек, С-300 виявиться неефективною. При цьому, оператор дуже добре бачить свою ракету і до кінця працює з нею. Якщо вона промахнулася, він не може розвернути її для переслідування цілі й змушений включити режим самознищення, піднімаючи її на висоту близько 20 км. Її осколки, звичайно, небезпечні, але тільки з кінетичною енергією і не мають вибухової сили.

Ще більш дивним є те, що спочатку польський уряд, після інформації засекреченого американського розвідника, заявив, що його кордон перетнуло 2 ракети. Майже синхронно. Тепер можна уявити, що якась супермодифікована українська С-300 гналася за російською крилатою ракетою і підірвалася разом з нею у Пшеводуві. Бо фактів спареного балістичного польоту С-300 ще не виявлено.

Теоретично це можливо тільки у виконанні росіян, які перетворили С-300 в балістичні снаряди.
Росію варто підозрювати. 15 березня, більше ніж за 100 км від українського кордону, в Румунію залетів російський «Орлан-10». На пару днів раніше величезний розвідувальний безпілотник ТУ-141 «Стриж», перетнувши всю Угорщину, і інші країни, приблизно 350 миль, біля Загреба, впав на його передмістя. І хоч він був запущений із зони бойових дій, до цього часу ніхто і не наважився звинуватити в цьому Росію, оскільки Україна запускає всі свої безпілотники в протилежному від Європи напрямку.

Як і тоді, так і зараз, незрозуміло, чому не активувалася протягом 15-20 хв, з моменту виявлення загрози, інтегрована система ППО НАТО. Гіпнотичний страх перед Путіним і його ядерним божевіллям? Обивательська психологія європейського соціуму, яка тривало експлуатувала російські ресурси? Синдром Даладье-Чемберлена, який заохотив Адольфа Гітлера почати Другу Світову Аійну?

Ми прийшли до критичного часу і фундаментального розуміння, що ніяке вмиротворення Путіна вже неможливе. Нереально вірити й в його знесилення, ослаблення волі до помсти за одну лише спробу заставити його програти, аби жертвою України й українців, знову знайти з ним спільну мову.

Вчергове, дуже швидко, без глибокого і справедливого розслідування, криваву жертву Росії – Україну роблять винною. Обіцяючи, що це не стане причиною для ослаблення допомоги народу, який стікаючи кров’ю, став щитом перед ядерною імперією. На останньому «Рамштайні», як повідомив його керівник Остін, лише 6 країн готові надавати Україні воєнну допомогу. З 50-ти.

Попереду зима. Без тепла. Голодна. Без танків і літаків НАТО.