По Веpещук. Яку би посаду ти не узяв, де пеpебувала Верещук ДО — тaм одна лютєйша єб*ніна…. – Данилюк-Ярмолаєва
Ще одне по Верещук.
Мені дуже не подобаються маніпуляції про «нам треба жінка на посаді міністра оборони».
Нам треба не шоугьорли і барбі на чолі стратегічного міністерства — нам потрібні професіонали.
Людина, яка здатна бути менеджером і порахувати скільки курток, картоплин і снарядів потрібно на одного солдата в умовах інтенсивної війни.
Я не бачу жодного практичного сенсу від перебування якоїсь жінки на якійсь посаді, якщо вона не фахівець, не спеціаліст і не якісний менеджер. Яку би посаду ти не узяв, де перебувала Верещук ДО — там одна лютєйша єбаніна.
То давайте зробимо по «6,5 тисяч стипендії студентам із ордло», то нам треба шатли на Чонгарі, то американська розвідка нам не указ.
Досить уже вип‘ячувати свої первинні статеві ознаки для просування в кар’єрі і так далі.
Кажу це як жінка, для якої завжди на першому місці були «самолеты, а д̶е̶в̶у̶ш̶к̶и̶ мальчики потом».
Кажу це як жінка, у якої день дуже сильно розколювалась голова після того, як я послухала для матеріалу лекції нинішньої послиці в Болгарії. Такі жінки на посадах — це удар з ноги усім талановитим і фаховим представницям жіночої статі.
Коли в твоєї армії не вистачає літаків, дронів і артилерії — менше за все згадуєш про ліфчики, помади і укладки.
Перша думка — де грьобані фахівці серед 37 мільйонів громадян?
Треба відмовлятись від риторики, що десь потрібна на відповідальність посаді «жінка/кішка/квасолина».
Нам потрібні нормальні менеджери і професіонали. І мені абсолютно однаково, що саме у них під костюмом з тонкої італійської шерсті.
До речі, за іронією долі — коли йшла мова про відставку бездарного Андрія Тарана з посади міністра оборони — тоді на плюсах теж обговорювали «кандидатуру першої жінки на посаду міністра». І о боги, хто ж це був? Ірина!
PS. Порада для всіх жінок. Хочете поваги і роїв ухажорів — ставайте якісними фахівцями своїх сфер. Успіх і фаховість — це потужний магніт і афродизіак.