Після noxoрону мати розбирала синові речі. Зарядила його мобільний і побачила 16 пропущених дзвінків від абонента “Кохана”..

Боєць Євген працював 12 років на автозаводі.  Потім вирушив на схід України вивозити тіла загuблux. Проте військовий так і не повернувся назад. Його історію розповіла Анна Усик.

“Коли їхав на війну, думав, що найважче – закрити очі зaгuблoму товаришеві. А як Ваньку вбuлu, я перший підбіг до тіла. На його грудях завібрував телефон. Дістав з кишені, а це – мама дзвонить. Не знав, що робити. Якщо не відповім, то дам надію, що він – живий. А якщо підніму, прийдеться розказати про смepть – вона може не витримати цього”, – цитує бійця Ганна.

Вона розповіла, що на фронт Євгена збирали всім селом.

Також мати повідомила, що перед тим як вирушити на передову, чоловік 12 років пропрацював на автозаводі, потім займався розведенням фазанів.

“У квітні в їхньому дворі зупинилася “швидка”. Марію Тимофіївну напівпритомну відвезли в лікарню. Євгена в тpyнi додому повернули через чотири дні. Після пoxoрону мати взялася розбирати синові речі.

Зарядила його мобільний і побачила 16 пропущених дзвінків від абонента “Кохана”.

– Добрий день. А Женю можна? – запитує молодий і тремтячий голос.

– А Жені більше немає, – Марія Тимофіївна не зупиняє сліз.

– А ми збиралися одружитися. Я від нього сина ношу, – каже Оксана з Дніпра”.

У АТОшника залишився син. Його назвали Олексою, якого на Покрову хрестили в рідному селі.

Джерело: prykarpattya.org