Пíд вечíр eкологu nочали бuтu на сnолох! Радíаційна хмара вíд аварíї на 3АЕС, може сяrнутu аж до 40 країн, якою буде зона відчуження í що робuтu у разі НС
Екологи та інші фахівці стверджують, що наслідки аварії на ЗАЕС можуть бути вдесятеро потужніші, ніж на ЧАЕС.
Вдень 22 червня україснький президент із посиланням на розвідку та СБУ повідомив, що Росія готується підірвати Запорізьку АЕС. Днем раніше про замінування АЕС, а саме – ставка-охолоджувача станції, говорив керівник ГУР Кирило Буданов. Якщо на ЗАЕС станеться аварія, це торкнеться приблизно 1 мільярда людей і 40 країн.
Куди піде радіаційна хмара, які країни у зоні ризику і що робити у разі аварії на ЗАЕС – пише ТСН.ua.
МАГАТЕ – про ядерну небезпеку на ЗАЕС.
Відповідно до свіжого звіту МАГАТЕ, ситуація з ядерною безпекою на Запорізькій атомній електростанції надзвичайно крихка. Окрім того, що станція бореться з проблемою, пов’язаною із втратою води через підрив росіянами Каховської ГЕС, все більш напруженою стає військова ситуація.
“Втрата Каховського водосховища стала катастрофою для регіону в цілому, а також додала серйозних труднощів для цієї великої атомної електростанції. Тепер, як ніколи, всі сторони повинні повністю дотримуватися основних принципів МАГАТЕ, спрямованих на запобігання ядерній аварії”, – сказав генеральний директор Гроссі.
“Додатково до потенційних небезпек, з якими стикається станція, ЗАЕС залишається залежною від однієї діючої лінії електропередачі 750 кіловольт (кВ) для зовнішньої електроенергії, необхідної їй для охолодження реактора та інших важливих функцій ядерної безпеки. Також ЗАЕС продовжує відчувати брак резервного живлення на випадок повторного зникнення магістральної лінії 750 кВ – як це неодноразово траплялося від початку військового конфлікту – оскільки остання лінія 330 кВ була відключена майже чотири місяці тому”, – сказано у звіті.
Під час візиту генеральний директор МАГАТЕ Гроссі відвідав відкриту розподільчу станцію 330 кВ і побачив значні пошкодження.
Що каже “Енергоатом” про ситуацію на АЕС.
За даними “Енергоатома”, станом на 22 червня рівень води у ставку-охолоджувачі ЗАЕС – стабільний. Ситуація на електростанції залишається контрольованою.
“Станом на 11:00 22 червня фіксується незначне зниження рівня води у ставку-охолоджувачі. Наразі він становить 16,61 м. Цього достатньо для забезпечення потреб станції. Рівень води в каналі ТЕС, звідки за необхідності підживлюється ставок ЗАЕС, – на рівні 11,15 м. Зауважимо, що протягом останнього часу рівень води в каналі суттєво не падає, його показники вже не залежать від Каховського водосховища”, – йдеться у повідомленні.
Якою буде зона відчуження.
У серпні 2022 року в Державній агенції з управління зоною відчуження поінформували, що наслідки аварії на ЗАЕС можуть бути вдесятеро потужніші, ніж у 1986-му на ЧАЕС. Зона відчуження складатиме до 30 тис. км² (як 10 Чорнобільських зон відчуження). Там неможливо буде ані жити, ані вести господарство наступні 100 тис. років. Доведеться переселити 2 млн осіб. Україну вкриє викид радіоактивного цезію в небезпечній для усього живого, ґрунтів та водойм кількості. Радіоактивні речовини залежно від погоди полетять або на Європу, або на Білорусь та Росію.
До 50-кілометрової зони відчуження входять такі населені пункти Запорізької області: Балабине, Балки, Василівка, Велика та Мала Білозерки, Дніпрорудне, Кам’янка-Дніпровська, Кушугум, Малокатеринівка, Михайлівка. А також населені пункти Дніпропетровської області – Нікополь, Марганець, Томаківка, Покров, Покровське, Червоногригорівка, Грушівка
Кількість жерт та які українські міста – у зоні ризику.
Лала Тарапакіна, радниця міністра захисту довкілля та природних ресурсів, повідомляла, що кількість ліквідаторів може становити від 1 млн осіб, а загиблих – десятки тисяч. Також на довгі десятиліття буде забруднена річка Дніпро. Окрім того, аварія може спричинити викид радіоактивного цезію-137 у кількостях, небезпечних для здоров’я людей, обґрунтувань, водою.
За її припущеннями, у разі аварії на ЗАЕС потрібно буде негайно відселити людей із Мелітополя, Енергодару, Запоріжжя, Нікополя та Кривого Рогу. У відносно неураженій зоні залишаться лише Ужгород, Львів та частина Волинської області. Втім, ступінь зараження територій України та Європи, Росії та Білорусі залежатиме від напрямку вітру.
Якою буде зона відчуження у разі аварії на ЗАЕС (інфографіка) / Фото: Факти
Аварія торкнеться 40 країн
У коментарі для ТСН.ua експерт, колишній керівник Державної інспекції ядерного регулювання України Григорій Плачков розповів, що за його розрахунками, якщо на ЗАЕС станеться аварія, це торкнеться приблизно 1 мільярда людей і 40 країн.
На початку вересня 2022 року вчені Укрідрометцентру змоделювали умовний вибух на Запорізькій АЕС. Простеживши, куди на той момент дув вітер, вчені дали невтішний прогноз. Так, відразу радіація торкнулася б півдня України, а саме Херсонщини та Запоріжжя. Потім вона б охопила всю територію Криму, а далі через Чорне море рухалася б південно-західною територією планети. Радіація зачепила б одразу щонайменше п’ять країн: Туреччину, Грецію, Болгарію, Молдову та Румунію.
Що робити в разі аварії на Запорізькій АЕС.
Експерт з прогнозування розповсюдження радіоактивних аерозолів у повітрі та член бригади радіаційного моніторингу Захар Іванов розповів покрокову інструкцію, що робити у разі викиду радіаційної хмари. Якщо станеться аварія на АЕС, алгоритм дій такий:
– дослухатися до офіційних повідомлень,
– перейти до укриття,
– подбати про бутильовану воду,
– загорнути продукти харчування в герметичні пакети,
– взяти маску й респіратор,
– мати одяг, який легко помити (плащ, гумові чоботи).
Експерт рекомендує кожному захиститися на певний період часу на тих місцях, де вони перебувають, а потім буде відома інформація стосовно того, де краще перебувати та як краще рухатися. Тоді можна з’єднатися зі своїми родинами та рухатися й дивитися, що робити далі. Краще бути в укритті та чекати на офіційні повідомлення.
Основні принципи захисту від опромінення:
– захист відстанню (перебувати якомога далі від джерела опромінення),
– захист часом (перебувати якомога менше часу поблизу джерела опромінення),
– захист екраном (розташовувати щось між собою і джерелом опромінення).