“Пеpше, що зpобили pocіянці в Маpіуполі – змiнили таблички на вʼїзді в мiсто. Пеpше, що вони зpобили коли впaла Авдіївка – змiнили нaзви вулиць. Бо…”

Пеpше, що зpобили pocіянці в Маpіуполі – змiнили таблички на вʼїзді в мiсто.

Пеpше, що вони зpобили коли впaла Авдіївка – змiнили нaзви вулиць. Бо мoва має значення…

Подаємо мовою оригіналу:

Yulia Yanchar

Перше, що зробили росіянці в Маріуполі – змінили таблички на вʼїзді в місто. Перше, що вони зробили коли впала Авдіївка – змінили назви вулиць. Бо мова має значення.

Так, вона справді має значення і ви це маєте також розуміти кожного разу, коли ви на людях говорите українською, а вдома разом з тапочками, перевзуваєтесь на режим «так удобно».

Недавно зустрічалась з українською сімʼєю, познайомили спільні британські друзі. Мама з Києва дуже гарна українська. Її перебиває син зі словами «мам, а зачєм ти с нєй на украінскам гаваріш»… просто картина олією і маслом гх

Так, мова справді має значення. І ви це маєте памʼятати кожного разу, коли вдома ви говорите українською, але в компанії, на роботі, зустрічах – переходите на російську, щоб комусь було «удобно».

Зовсім недавно була така робоча ситуація, я і ще одна колега розмовляли українською і тут вона каже – може я для зручності перейду на російську? Я не стрималась і аж крикнула в зумі, що всі прекрасно розуміють. Більше того, усі інші також перейшли на українську після цього.

Так, мова справді має значення. І ви це маєте памʼятати кожного разу, особливо коли у вас ростуть діти і дивляться на вас як на найбільший приклад.

Бо саме через ці дії – діти потім говоритимуть, що чули цей язик вдома. І переходять на російську в садку чи в школі, не через те, більшість дітей говорить російською. Ні, це не так, вони переходять, бо ви постійно так робите.

Друзі, цей пост не про моралізаторство!

Я не у білому пальті тут це пишу. Просто коли ви хочете змін у країні – почніть з себе і своєї сімʼї. Будьте цим прикладом для дитини. Перетворіть радянський наратив «сємья ячєйка общєства» на свою соту, і почуєте як потужно гудить цілий рій.

Рідна мова – це мова роду. Наш рід перебитий роками радянської (російської) окупації і русифікації. Вбийте імперію в собі і скоротіть ці їхні кордони, бо ви ж памʼятаєте що ботокс вважає, що кордони їхньої країни закінчуються там, де закінчується їхній язик.

Тільки від вас кожного окремо залежить, якою мовою буде говорити наша країна вже найближчі 5 років.

Сьогодні в міжнародний день рідної мови помер Степан Хмара. Український дисидент, якому українська мова була важливіша навіть на свободу. Молодий лікар, який мав величезне коло пацієнтів у Києві підпільно видавав газету «Вісник» українською мовою.

І саме за ЦЕ(!) кгбісти дали йому 7 років тюрми суворого режиму на Сибірі. Мова має значення і ви маєте памʼятати скільки поколінь української інтелігенції вбили, закатували і вислали на сибіри саме через мову!

А ще відмазка про російськомовний ютуб – не працююча. Це ваша відповідальність що і скільки дитина споживає в інтернеті. Вчіть тоді будь-яку іншу мову в ютубі. Єва так англійську наприклад вивчила.

Ми багато вже зробили, порівняно навіть з часів революції гідності. Говорити публічно російською – це моветон. Але у нас у всіх є велике домашнє завдання – ставати справжніми громадянами країни. І так, мова тут ой, яке сильне має значення.

Я розумію, що тут не працюватиме ні лагідна українізація, ні примус. Працюватиме – державна політика, освіта, література.

В школі мають вчити дітей класним українським творам, яких тьма. А на уроках мови – не розбирати синтаксис, а говорити про дисидентів і вчити їхні біографії і що вони зробили для України і мови. Ну і звісно сімʼя.

Дорослі мають взяти на себе цю місію і подорослішати.

Бо українська – це зараз чітка позиція.

Люблю вас дуже!