Отже, надійшла, хороша звістка! Маємо результат бuтвu за С0ледар : Це була 0стання надія. Штурmу кlнецb!

Соледар…

Пригожин розхвалився, розгордився, а здавалося б, з чого? Зібрав залишки свого війська під Бахмутом, боєздатні підрозділи і попросивши прикриття тилу від морф, кинув своїх зеків на Соледар. Результат?

За результатами штурму Соледара практично всі підрозділи ПВК “Вагнер”, які брали участь у штурмі, втратили свою боєздатність. Відновити її в найкоротший термін можливості немає – стільки зеків ще не зібрали. На Бахмутський плацдарм тягнуть чмобіків, оскільки битву за Бахмут їм не виграти. Про це пише український військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко.

І це на тлі відсутності повного контролю над Соледаром. Північно-західна частина міста, за якою починаються лінії оборони ЗСУ і на штурм яких загарбники вже не мають ресурсу, так і залишилася для окупантів недосяжною, незважаючи на їхні інтенсивні реляції.

Ось уже більше доби пригожинські ресурси і розмовляючі голови всіляко прикрашають ситуацію в Соледарі, намагаючись надати втраті останнього боєздатного ресурсу, в битві за невелике містечко, якоїсь епічної значущості.

А поки що в інформаційному середовищі Росії поширюють ура-патріотичні рефлексії, Суровікін заганяє в пригожинський курник своїх чмонів, чого до того ніхто не робив, адже межі курника – священні! Але інакше ніяк, адже Соледар виконав поставлене завдання і продовжує…

Таким чином, побачили ви це чи ні, але Соледар став не просто м’ясорубкою для колосального пригожинського ресурсу, а й відправною точкою для піку самого півнячого генерала. Адже реляції дуже швидко зійдуть нанівець, на тлі ганьби, що дуже складно приховується – підсумував Коваленко.

Зазначимо: Триває триста двадцять друга доба російського широкомасштабного вторгнення.

Протягом доби противник завдав 2 ракетних та 22 авіаційних ударів. Здійснив 18 обстрілів з реактивних систем залпового вогню, зокрема і по цивільній інфраструктурі.