Один заможний пекар попросив привести до нього дітей з найбільш убогих родин у місті. Коли діти зібралися, він сказав їм

Один заможний пекар попросив привести до нього дітей з найбільш убогих родин у місті. Коли діти зібралися, він сказав їм:

– У цьому кошику лежить хлібина для кожного з вас. Візьміть по одній. І завтра приходьте, я знову дам вам хліба.

Діти зразу ж кинулись до кошика. Кожен намагався взяти хлібину більших розмірів. Розхапавши хліб, діти розбіглися, навіть не подякувавши пекарю.

І тільки маленька, погано одягнена дівчинка тихо стояла осторонь і чекала, коли всі розійдуться. Потім вона підійшла, узяла ту хлібину, що залишилася на дні, найменшу, поцілувала руку пекаря й пішла додому. Наступного дня все повторилося знову, як і вчора.

Але коли вдома мати дівчинки розрізала хлібину, усередині виявила срібні монети. Дівчинка принесла ці гроші назад, але пекар сказав: «Ні, дитино, це не випадковість. Я поклав їх у найменшу хлібину, щоб винагородити тебе”.

Пам’ятаймо, що гордим і байдужим Бог противиться, а смиренним і вдячним дає благодать.