Наготувала безліч всякого смачного й очікувала на приїзд дітей. З нетерпінням хотіла розповісти їм важливу для себе новину і цікава була їх реакція. Однак відверто кажучи, краще б я нічого нікому не казала, бо лише тільки настрій собі зіпсувала.

Що поганого у тому, що я свої 65 років теж хочу бути щасливою? Хіба колинебудь є пізно чи соромно? 

Коли мені було 40, я розлучилась з чоловіком. Нелегким був цей період, оскільки прожили ми достатньо багато, народили двоє дітей, але прийняли таке рішення тому, що наші почуття вже давно не ті. Важко жити з людиною, яка тебе відверто дратує.

Обоє наших дітей вже дорослі. Донька вже має свою сім’ю, а син ще неодружений, проте давно живе окремо. От тому рік тому я відважилась на нові знайомства та зустріла Миколу. 

Деякий час ми просто спілкувались, а потім зрозуміли, що між нами не просто симпатія, але й щось більше. Тому ми вирішили не тягнути час та почати жити разом. В нашому віці час — це найцінніше! Тягнути немає куди.

Наші стосунки та спільне життя вже тягнеться майже рік, тому Микола запропонував узаконити наш шлюб. Я звісно погодилась, адже дуже люблю його. Поруч з ним відчуваю себе молодшою на 20 років. 

Тоді ми почали активно готуватися до весілля: замовили зал, музикантів, ведучого та фотографа. Добре, що в нас були деякі заощадження і можемо собі дозволити таку розкіш як весілля. Ну і що, що нам по 60+ років? Нічого поганого в тому не бачу!

Проте найгіршим виявилося повідомити про свої плани дітям. 

В Миколи теж є двоє дітей від першого шлюбу. Дві симпатичні дівчини, з якими я вже знайома. 

От нещодавно я наготувала безліч всякого смачного й очікувала на приїзд доньки та сина. З нетерпінням хотіла розповісти їм важливу для себе новину і цікава була їх реакція. Однак відверто кажучи, краще б я нічого нікому не казала, бо лише тільки настрій собі зіпсувала.

– Ти що з глузду з’їхала? Мамо, яке весілля? — галасувала донька.

– Скасовуй те все і не видумуй ніяких дурниць! Інакше я підозрюватиму тебе у нездоровому глузді! А може це той Микола щось тобі підсипав? —  далі говорив мій син.

Одним словом жодної підтримки від дітей я не отримала. До речі, доньки Миколи відреагували не інакше… На жаль.

Проте ми з коханим не збираємось скасовувати весілля, а тим більше розривати наші стосунки! Вважаю, що 65 – це не вирок! Зробимо свято для себе, без гостей.

А яка у вас думка, щодо весілля в старшому віці? Хіба є якісь обмеження? Де написано, що не можна закохуватися старшим людям?

Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.