Кuїв. Anтeкa на Подолі. Вітeр сuльнuй. Людu стоять у чeрзі. В мeнe машuна, проnоную сістu усім nогрітuся. Раnтом, дядько років 70 nідхoдuть до мене і каже…
Київ, 9:15 ранку, аптека на Подолі, яка має відкритися о 10-й.
Зимно, вітер сильний.
Вже чекають люди, четверо. Питаю, за ким займати – кажуть, що вже більше 15 у черзі.
Я 17-й.
В мене машина, пропоную сісти усім погрітися. Всі посміхаються та кажуть, що тепло вдягнені. В жіночки термос.
Дядько років 70:
– Хлопче, вам може кудись ще треба?
– Так, є справи
– То ви мені номер залиште чи гроші, я вам куплю шо треба, а ви під‘їдете заберете
Що там руssкіє, у вас таке в чергах за бігмаком чи табурєткой ікеа буває?
Не було, не буває й не буде ніколи.