“Вонu їх всіх розsтрlлювалu, до тuх nір, nокu крuкu не nрunuнuлuся”: 0куnантu “зрешетuлu” автоколону з дітьмu.

“Я не уявляю, кому автоколона могла загрожувати. Там були діти, лiтнi люди, вагiтна. Просто розстріляли і все”,

розповідає Микола Бондаренко, який був в одній з машин в автоколонi, яку розстріляли росіяни у Куп’янському районі Харкiвської області. Його син загинув, як і ще понад 20 людей. Це сталося я вранці, мiж селами Курилівка та Піщане. Російська диверсійно-розвідувальна група з стрілецької

зброї розстріляла шiсть легкових автомобілів та “ГАЗель”. За даними СБУ, загинуло 24 людини, серед них – вагiтна жінка і 13 дітей. Про цю трагедію стало відомо не одразу, а після того, як ЗСУ звільнило місто від окупаційних військ. Служба безпеки України розслідує цей злочин i допитує тих, хто вижив, Кiлька з цих людей розповіли подробиці журналістам.

Була позначка “Діти”

“Mu xotinu Buïхати, щоб лишитися живими. Ми знали, що можна їхати через Сватове, через Старобільск на Дніпро. Ось так поїхали, – розповiдає Людмила Потапова. Ми мали виїхати але нас перед Курилівкою завернули назад. Потім чоловiк, його звали Діма, зібрав гроші на поїздку, казав, все буде в порядку, що дорога чиста і що вранці 25-го можна їхати”.

Заплативши по шість тисяч гривень цьому чоловікові, вранці сформували колону з шести легкових машин i одного мікроавтобуса “ГАЗель”. На “ГАЗелi”, каже Людмила, була позначка “Діти”. “Я думаю, той, хто стрiляв, бачили, що це колона мирних людей. Через скло ж видно, хто сидить всередині”, – додае вона

За словами Людмили, все сталося несподівано. Вибухнула перша машина, потім люди почули автоматні черги: “Спочатку

ми почули свист куль, я спочатку думала, що це звук ударів щебеню по машині. Але після вибуху побачила, що люди

вискакують з автомобiлiв, кричать… Ми лягли на землю i не підіймали голови” “Вони просто розстрілювали колону, це було просто знищення”, – каже Людмила.

Разом з нею в машині були водій та її батьки.

Мама Людмили, Тамара Галiшнiкова, розповiдаючи, постійно плаче.

“Це був тихий жах. Мені чоловік кричав – вилазь з машини, бо зараз вибухнемо. Сам він не міг вийти, бо був поранений в ноги. Я йому кажу – без тебе не пiду. Я смикала дверцята авто, щоб його витягти, але їх заклинило. А потім побачила, як його тіло схилилося набік, він ліг на сидiння”, – розповiдає жiнка.

Тi чоловік загинув, кулi влучили в голову.

Змогли втекти восьмеро

Пiсля цього жiнки та водiй вилізли з машини і вирішили дістатися лісосмуги. Вони мали перебратися через залізничну

колію. Повзли навколішки разом з іще кількома людьми.

“Наш водій, Коля, вiн нас усіх виводив у ту посадку. Змогли вибратися восьмеро людей. Одного ми не довели він був Дуже поранений. Ми тягли його, перев’язували, щоб кров не бiгла, але він знепритомнів. Вибачте…. – плаче жiнка. Ті донька Людмила розповiдає, що, вже ховаючись у лісосмузі, чули, як в “ГАЗелi” плаче немовля, але не могли його звідти

забрати.

Дітей з тими, хто зміг втекти, не було.

Вони чули постріли у свій бік, поки йшли через очерет I багнюку.

“Стрiляли через автомобiлi, щоб люди в посадку не бiгли, добивали з автоматів”, – каже Микола Бондаренко. Він розповідає, що не пускав сина у цю поїздку, а коли той наполіг, бо обіцяв товаришу вивезти його сім’ю, вирушив слідом за ним, в іншій машині.

“Коли колона виїхала на насип, по ній почався шквальний обстріл. З автоматів, гранатометів. Попереду машина сина згоріла на моїх очах. Там ще була б річна дитина, бабуся і батько цiєï дитини”, – розповідає Микола Бондаренко. “Я вибрався з машини і лежав головою вниз, у щебінц… Коліна прострелені. Хвилин 10 лежав, Потім перевалився через

колiю i долiз до лісосмуги”, – згадує чоловiк

“Вони стрiляли, поки не припинилися крики i стогін”, – розповiдає Микола Бондаренко.

Згодом він дізнався вiд дiвчини, що їхала з його сином в одній машині, що хлопець, перед тим як загинув, встиг зупинити

автомобiль, тому вона змогла вибратися. Люди дiсталися села Ковшарівка, там їм підказали, де медпункт. Але окрім перекису водню нічого не було, тож

пораненим лише промили i забинтували рани, розповів журналістам Микола Бондаренко.

Чоловік каже, що Дмитро, який органiзовував виїзд людей, робив це не вперше.

• твердить Микола

“Потім я почув, що його знайшли мертвим, з простреленою головою. Він жив у Куп’янську-Вузловому”, Бондаренко.