“Їду автобусом до Укpаїни. Сполучення: Польща-Київ. Мова спiлкування: здебільшого роcійська. Не витpимав і починаю кричати на весь автобус…”

Подаємо мовою оригіналу:

Przemysław Lis-Markiewicz Profil Prywatny

Їду автобусом до України. Сполучення: Познань-Київ.

Мова спілкування: здебільшого російська. Я повинен уникати таких ситуацій.

Після кількох годин не витримав і зробив авантуру на весь автобус.

Почав кричати, що не вивчити українську за стільки років то ганьба. Русифікувати дітей – ганьба.

І втретє ганьба, бо Путін їх убиває і жодних висновків. Зчинився гармидер. Почув про себе, що я дебіл, хам, придурок і нічого в життю не добився, тому на людей накидаюсь.

Ще почув про демократію, то відразу відгризнувся, що в Україні війна а не мовна демократія. А! Ще мав випити таблетку.

Сказав тим усім невиліковним, що краще бути хамом ніж мос…м. І хай вони п’ють таблетки і лікуються від русского мира.

Прийшов водій і наказав усім стулити ротики.

І знаєте, що сталось? Я аж не повірив. Російську здуло. Щезла. Усі перейшли на українську. Я аж розгубився.

Таки дійшло. Тільки чого я дебіл, придурок, хам і маю пити таблетку?

***

Автор допису поляк, який володіє українською мовою та з 2014 року не тільки словом, а ділом підтримує Україну в російсько-українській війні.

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *