Перший спогад про Великдень у мене пов’язаний із чимось забороненим і з ментами. Це були 1970-і, Луганськ, де я тоді жив. З вечора перед Великоднем храм Петра та Павла у нашому районі оточував наряд міліції…
Перший спогад про Великдень у мене пов’язаний із чимось забороненим і з ментами. Це були 1970-і, Луганськ, де я тоді жив. З вечора перед Великоднем храм Петра та Павла у нашому районі оточував наряд міліції. Вони стояли щільним кільцем і на службу пропускали лише старих людей. Втім, крім них ніхто й не рвався. Як мені пояснили батьки, до церкви ходити — особистій справі шкодити.
Хрещений мій казав мені: «Пробач, Саню, ми, коли тебе хрестили, до церкви не заходили. Баба Віра, сусідка, взяла тебе в оберемок і занесла всередину. Ось хто в тебе хрещений».
У 1980-х я підріс, і мені захотілося покаятися. Вирувала перебудова — до церкви можна було пройти вільно, міліцейські кордони вже не стояли, а в моду увійшли вінчання. Поки я думав, у чому мені покаятися, батюшка прискорив процедуру, запитавши: «Телевізор дивишся?» «Дивлюся, звичайно», — відповів я, не розуміючи суті, й почув: «Уже грішний!» На цьому покаяння закінчилося.
Вінчали одразу по вісім пар. Батюшка плутав імена та обручки, а після закінчення обряду тут же у храмі наливав шампанське у весільні келихи.
Мені це здавалося диким. Натомість природно виглядали пляшки з горілкою та столи з їжею на цвинтарі й саме на Великдень — так було заведено у нас на Донбасі. Усі христосувалися — цілувалися і пригощали одне одного на могилах своїх родичів. Дехто напивався до напівсмерті, щоб воскреснути наступного ранку.
Приїхавши до Києва, я вирішив познімати у Великдень на цвинтарі, як у себе на батьківщині, і здивувався, що там нікого не виявилося.
У 2000-х батюшки по телевізору зверталися із закликом поминати померлих за тиждень після Великодня — на Червону гірку, як називали поминальний тиждень. Люди послухалися і почали ходити і на Великдень, і на Гробки. Там, на цвинтарі, зустрічалися всі та продовжують зустрічатися, ще будучи в цьому житті.
Дуже довго я не міг знайти своє кохання. Все тому, що усі сили витрачав на…
Загальні бойові втрати російських військ від початку повномасштабного вторгнення в Україну, з 24 лютого 2022…
Під час спільної фотосесії в китайському Шеньчжені російський диктатор Володимир Путін намагався стати поруч із…
Президент Володимир Зеленський заявив, що великі держави помиляються, якщо вважають, що можуть вирішувати долю України…
За оцінками західних розвідок, правитель РФ Володимир Путін не готовий до серйозних переговорів про завершення…
Вранці 18 листопада Сі Цзіньпін і Путін виступили з промовами на Азіатсько-Тихоокеанському саміті у Шеньчжені, в…