Марія Іванівна вже зранку на ногах, потім сіла трішки відпочити й взяла в’язання. Раптово пролунав дзвінок на її телефон:

Марія Іванівна вже зранку на ногах, потім сіла трішки відпочити й взяла в’язання. Раптово пролунав дзвінок на її телефон: 

– Доброго дня, у нас для вас погана новина, ваш онук потрапив в аварію, ДТП спричинив він, – з поспіхом говорив голос на іншому кінці слухавки.  

– Автівка розбита вщент, є пораненні, а це тягне на п’ять років позбавлення волі… Щоб полегшити покарання, треба заплатити.

– Скільки потрібно?

– Мінімум двісті тисяч! Зараз до вас приїде чоловік і забере кошти. Ви маєте розуміти, що це не жарти, тому нікому не розповідайте про цей дзвінок. В іншому випадку ваш онук потрапить до в’язниці. 

– В мене вдома і близько такої суми немає, потрібно в банк, а він на іншому кінці міста – відповіла Марія Іванівна. 

– Тоді виходьте на вулицю, за вами приїдуть сріблясті «жигулі» і відвезуть туди, куди потрібно. Тримайте язик за зубами – бо тоді вашому онуку буде непереливки.

Марія Іванівна сиділа в автомобілі, от нарешті під’їхали до банку. Тоді водій притиснув палець до губ.

Марія Іванівна у відповідь кивнула головою й пішла. Повернулася через пів години.  

– Ой, не можу згадати пін-код від картки, в мене він в записаний в блокноті на дачі, туди потрібно їхати. 

Дача розташована за тридцять кілометрів від міста, при цьому Марія Іванівна вже звідти взяла дві сумки картоплі в руках й сітку цибулі. 

– Постав все це в багажник! І їдемо далі!  – сказала вона.

– В банк? – перепитав той.

– Та який банк, спершу все це треба додому завезти, а дорогою зупинись ще біля супермаркету, мені треба молока.

Водій скривився в посмішці, але мовчав, було помітно, що він нервує. При цьому Марія Іванівна демонструвала залізну витримку. 

– Чого сидимо? Допоможи бабусі занести все додому. – Чоловік не перечив, поплентався на п’ятий поверх, а там вже на нього чекали співробітники поліції.

– А як же онук ?! – розгубився затриманий.

– Та який онук?! Не маю я онуків, я одразу зрозуміла, в чому річ. ДТП також ніякого не було, хотіли мене обманути? 

– Навіщо тоді було в банк їхати?

– Там за квартиру слід було заплатити. 

– А на дачу?

– Картопля й цибуля вдома закінчилися. Треба було привезти, а ти йди йди, я не проста бабуся, а майор поліції у відставці!

Вам сподобалася історія? 

Напишіть нам в коментарях у Facebook!