Мені 43 роки. У мене є донька Аліна і їй нещодавно виповнилося 19 років. Чоловік покинув нас з донечкою відразу після її народження. Можливо, злякався відповідальності, або ж просто не був готовий до сімейного життя. Ми розлучилися, однак на аліменти позов до суду я не подавала та й зла на колишнього ніколи не тримала. Це життя…
Проживаємо ми в маленькому селі, маємо невеличкий будиночок, який я успадкувала після смерті батьків. Родичів я не маю, була єдиною дитиною в сім’ї. Отож, виховувала я доню самотужки. Чи було легко? Ні. Я трудилася з ранку до ночі на одній з приватних ферм: доглядала худобу, збирала врожай, порядкувалася по господарству в начальника вдома, тобто бралася за любу роботу.
Пройшли роки, моя донечка закінчила школу й самотужки вступати в університет, заселилась в гуртожиток. Аліна – моя гордість, дівчинка гарна, розумна, талановита та й просто, неймовірна! Я, звісно кожні вихідні відправляла їй в місто молоко, яйця, сметанку, картоплю та й крім цього, 500 гривень, щоб мала на каву.
Вчора ввечері я зателефонувала до донечки, запитала як в неї справи:
– Привіт, моя люба! Як в тебе справи? Що нового? Ти не голодна? Як я за тобою скучаю!!! Приїдеш на вихідні додому
– Привіт, матусю! В мене все добре, в п’ятницю маю іспит, то в суботу, можливо й приїду.
– Було б добре! Я картопельки насмажу, зроблю твій улюблений салат. Слухай, Алінка, а як там в тебе в особистому житті? Залицяльників багато, правда?
– Ой, мам, я познайомилась з хлопцем. Він з третього курсу. Звати його Віталій, сам з міста, має автівку, з дуже заможної сім’ї. Ми вже два тижні, як зустрічаємось. До речі, вчора він запросив мене до своїх батьків на вечерю. Мамо, ти не уявляєш, який шикарний в них будинок! Таке життя я бачила лише в фільмах!
– Господи, доцю! Я така щаслива, що ти знайшла свою долю! Дай вам Бог! То давай, разом з ним і приїдеш додому.Маємо ж з майбутнім зятем познайомитись.
– Ні, мамусь, разом ми не приїдемо…
– Ну не зможе тепер приїхати, давайте на інші вихідні.
– Мамо, ти з ним ніколи не познайомишся. Мені було соромно розповідати Віталію і його батькам про тебе. Я сказала, що я сирота. Так буде краще. Вони дуже мене шкодували, й казали, яка я молодець, що сама поступила й вчуся не за кошти батьків. Мамочко, ти повинна мене зрозуміти.Так буде краще для всіх.
На цьому наша телефонна розмова була закінчена.
Плачу, думаю й далі плачу. Моя єдина й рідна донька зреклася мене. А я все життя жила лише заради неї і її добробуту. Як жити далі?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!
Cuнoптuкu б’ють нa cпoлox – тepмiнoвe пoпepeджeння нa ЗAВТPA, 2 вepecня В Україні 2 вересня…
❗️❗️Україна закриває небо над росією: сьогодні ми хочемо попередити кожну авіакомпанію, російське небо стає повністю…
🔥💥Початк кійнця вій ни покладено! Щойно! Все найвище командування армії заги нуло. ЛІТАК судного дня…
У більшості шкіл традиційних лінійок, коли дітям потрібно було стояти на сонці, вже практично не проводять. Кожна школа розробляє програму індивідуально, намагаючись створити чудовий настрій для дітей та їх батьків. У СШ№106, яка знаходиться на ж/м Покровський у місті Дніпро, святкові заходи завжди проходять шумно і весело. Нинішній рік не став винятком, тим більше що школа стала гімназією Марина Журавльова в групі Актив ж/м Покровський в Фейсбук опублікувала фото і відео зі свята. Один з роликів настільки позитивний, що обійти його увагою неможливо. Один із школярів, не втримавшись, пішов у танок під веселу народну музику. Ось…
Протягом минулої доби українські захисники знищили 1 100 окупантів Генеральний штаб Збройних сил України оновив втрати…
Весілля обернулося страшною трагедією… Чоловік раптово помер просто на очах у своєї нареченої. Відео в…