Коли я не мала грошей навіть на сосиски для дитини, всі родичі від мене відвернулися. Однак, коли дізналися, що я багата сеньйора та маю віллу в Італії – одразу почали просити про допомогу!

У 2010 році мене покинув чоловік. Певно, причина відома на весь світ – молода коханка. Ще й на суді приніс якусь довідку, мовляв, не може платити аліменти. І от я залишилася сама з маленькою донечкою на руках. Мама, коли дізналася про наше розлучення, от аж інфаркт схопила. Потім, як виявилося, їй була потрібна дорога операція на серце.

Я тоді заробляла небагато і почала телефонувати до родичів, просити бодай пару гривень на ліки чи продукти. Навіть переступила через гордість та зателефонувала до колишньої свекрухи.

Однак, мені всі відмовили.

Хтось казав прямо – це не наші проблеми, крутися сама, як хочеш. Інші вигадували відмовки. Типу хтось кредит взяв, інші також на мілині, у когось болячки і так далі.

Тому я вирішила податися на заробітки. А що мені залишалося робити? Доньці тоді було 10, вона вже така доросла та самостійна дівчинка, бабусі допомагала у побуті. Я за тиждень зібрала невеличку валізу, взяла документи та поїхала на острів Сицилія. Так, як у Палермо було море туристів, то я швиденько знайшла роботу прибиральниці у ресторані. 

А коли підівчила мову, то стала офіціанткою. Собі на прожиття залишала пару євро, решту грошей надсилала мамі. Бували дні, коли я просила кухаря збирати якісь об’їдки за гостями, аби перекусити. Він потайки збирав мені невеличкий “перекус” – канапе, шматочок якогось м’яса або ж рибки, декілька ягід з десерту. Через таке харчування я різко схудла на 15 кілограмів. 

Але знаєте, Бог добрий та бачив мої муки. Тому через рік послав мені хорошого чоловіка – Бернарда. Ми познайомилися у ресторані, він з товаришами прийшли на вечерю. Дуже наполегливо просив мій номер та хотів познайомитися. Я спершу відмовила, бо дуже засоромилася. Але потім коханий щодня приїздив до мене на роботу, купував квіти та дорогі подарунки. 

Через 3 місяці стосунків він взагалі попросив мене звільнитися та забрав до себе на віллу. До речі, Бернард знав про мою хвору маму та доньку і допомагав їм фінансово. Оплатив Христинці школу, висилав гостинці та гроші. Маму прооперували не у Києві, а аж в Ізраїлі! Ще й у приватній клініці, де доба коштує дуже дорого.

Моя донечка навчається в Україні, але на канікули приїздить до нас в Італію. Я народила ще одну донечку від Бернарда. Дуже щаслива, що поруч біля мене сильний та турботливий чоловік. 

І от деякі родичі дізналися про мого нового чоловіка. Знаєте, що сталося? Одразу почали до мене телефонувати та просити або на роботу влаштувати, або грошей позичити. 

Але я всім відмовила. Адже коли сама потребувала допомоги, то родичі просто відвернулися, типу “твої проблеми – не наша справа”. А зараз от, дізналися про гроші та одразу згадали, що ми одна родина! Ну де вони були, коли моя мама мала проблеми з серцем? Коли моя дитина тиждень їла тільки пісну гречку? 

Звісно, зараз я стала для всіх родичів ворогом номер один. Кажуть, що я зазналася, що мені гроші дорожчі за сім’ю. Але моя совість перед Богом чиста. Хай ображаються, хоч лусніть зі злості! Але я нікому нічого не винна!

Лідія Баранюк-Галлі, Україна, Тернопіль – Італія, Палермо.