Четвер, 1 Жовтня, 2026
БлогиСуспільство

Ми їхали до столиці, аби відчути патріотизм, та побачили зовсім інше. Тепер не знаємо, як далі бути

Колись ми з чоловіком жили на Донеччині, та в 2014 році вирішили переїхати у Харків. Завжди вважали себе українцями. Коли ж дивились, що коїться на Майдані під час Революції гідності, нас переповнювала гордість за свій народ.

Утім навіть в колишній столиці України людей зі справжніми патріотичними поглядами не так і багато. Саме тому, згодом, коли в нас вже з’явилися діти ми почали замислюватись про переїзд до Києва. 

Врешті підштовхнула війна. Влітку ми знайшли квартиру за пристойною ціною і нарешті переїхали. Приблизно місяць все облаштовували.

А тоді я збагнула, що вже давно час визначитися зі школою для старшого сина і садочком для донечки.

Цілісінький тиждень я переглядала в інтернеті відгуки та інформацію про заклади й на мене чекала неприємна новина. 

Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.

Просто уявіть, я їхала до столиці, аби мої діти зростали патріотами, в правильному середовищі. А тут звідусіль лунає російська мова. Ба більше, коли почала заходити на сторінки навчальних закладів, котрі є в нашому районі, там теж вся інформація подавалась російською.

Повірити в це було важко. Я почала писати їм і часом мені також відповідали ворожою.

 – Добрий день! Я вас слушаю! Хотіте дать ребенка в наш садік?

 – Перепрошую, а у вас російськомовний заклад?

 – Що за дурниці? Звісно, ні!

 – А чому всюди інформація російською? 

 – От не треба лише чіплятися! 

Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.

Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.

Згодом вона вимкнула виклик. Я подзвонила ще в один заклад. Мені почали пояснювати, що дуже багато зараз вихідців зі сходу і інформацію російською подають саме для них. Та я цього не розумію. Треба навпаки примушувати усіх вчити рідну мову. 

Тепер я не знаю, що робити далі. Я, звісно, віддала дітей на навчання. Та, повертаючись додому, вони дедалі частіше кажуть російські слова. Я розпитую, а малі зізнаються, що то в садочку чи у школі інші діти так говорять.

А нещодавно донечка взагалі зізналась, що вихователька в садочку вмикала їм мультфільм в російському перекладі.

Скажіть, от як це розуміти? Невже той Майдан дарма стояв? За що загинули янголи з Небесної сотні?

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *