Стало відомо, як сьогодні живе львів’янин, який втратив усю родину через російський удар. Та найбільше здивувало, де він тепер і з ким поруч…

У вересні 2024 року російська ракета потрапила до будинку у Львові, де мешкав Ярослав Базилевич із сім’єю. Його дружина, 43-річна Євгенія Базилевич, та три дочки – 21-річна Ярина, 18-річна Дарина та шестирічна Емілія – загинули. Чоловік довірив історію своєї родини музею “Голосу Мирних”, повідомив сайт Фонду Ріната Ахметова.

“У ніч на 4 вересня 2024 року під час повітряної тривоги сім’я Ярослава спустилася на сходову клітку, яку вважали відносно безпечним місцем. За хвилину до попадання ракети чоловік повернувся в квартиру за водою. Тоді зателефонувала Євгенія, просила якнайшвидше повернутися до них. Раптом дзвінок.”

Ярослав розповів музею, що вірив у порятунок сім’ї.

“Я не був під завалами. Я був у квартирі і не міг спуститися. Будинок був зруйнований. Я пересувався по квартирі десь півтори-дві години. У той момент я нічого не бачив на одне око, і в мене були дрібні порізи. Завали розбирали чотири години”, – згадав він.

З-під завалів дістали тіла семи людей, серед них були чотири жінки із родини Базилевичів.

“Наймолодша Емілія щойно пішла до другого класу. Ярина працювала у “Львів – молодіжна столиця Європи 2025”, Дар’я навчалася на другому курсі культурології в Українському католицькому університеті (УКУ), їхня мама Євгенія була дуже творчою, будувалася кар’єру в IT, музеї

За його повідомленням, після втрати Ярославу знадобилися терапія, підтримка друзів та близьких.

“У мене було якесь там перше життя: дитинство, підлітковий вік, студентський вік. Потім було сімейне життя. А тепер воно зовсім інше. Сенсу в цьому поки я не знайшов, скажімо так, для чого я тут. Для мене на даний момент це просто вбивання часу, якщо так по-серйозному. Якась рутина”, – каже.

Він зазначив, що вважає своєю місією свідчити світові про трагедію своєї сім’ї та російський терор, жертвами якого стають мирні українці.

“Зберігати пам’ять про свою сім’ю, про своїх дівчаток. Один із таких інструментів – це створення стипендіального фонду разом із УКУ імені Євгенії, Ярини, Дар’ї та Емілії. Ми проводили дуже багато вечорів пам’яті, приурочених до днів народження дівчаток. Також я намагався адвокатувати інтереси України перед західними політиками, виступав у Бундаге, в Бундагеста. Вашингтоні і на Варшавському безпековому форумі”, – сказав Базилевич.

Контекст

• Колекція музею “Голосу Мирних” Фонду Ріната Ахметова налічує понад 145 тис. історій про війну. Це найбільше у світі зібрання свідчень мирних жителів, які постраждали від війни Росії проти України.