– Мамо, вишли гроші, ми приїдемо до тебе на свята! – Я повірила донечкам, і надіслала їм 1500 тисячі євро. Та вони вчинили не чесно

Цьогоріч вперше за багато років на Великдень я приїхати не змогла. Не знайшла собі в Італії заміни. А сеньйора моя дуже хвора, а вона хороша й добра людина. Покинути її ніяк не можу. Ось і повідомила донечкам, щоб мене не чекали, та раптом старша Віра запропонувала інший варіант:

 – Мамо, а може ми до тебе приїдемо, вишли гроші, відсвяткуємо Великдень разом!

Як я зраділа – ви не уявляєте. Гроші відразу ж надіслала. 1500 євро. Ще й назамовляла, щоб привезли наших великодніх смаколиків: кільця ковбаски, підчеревину, сальце. Уявляла, як ми всі разом посидимо, планувала куди я дівчат відведу. Вони вже в такому віці, що водночас і донечки й подруги. Старшій Вірі – 24, молодшій Наді – 21. 

Тож я почала готуватись. Навіть моя сеньйора зраділа і чекала на гостей. Та в день коли вони мали виїжджати я подзвонила, спитатися чи все добра, та ніхто не відповів. Лише зранку наступного дня донька написала мені на месенджер.

 – Мамо, приїхати не вийде. Вибач! У нас все добре! Потім поясню.

Ілюстративне фото. Зображення не є документальним підтвердженням описаної ситуації.

Я злякалась, а тоді увійшла в соцмережі, дивлюсь, а Надя публікує фото на морі. Я відразу в коментарях їй і написала, спитала, де вони. І лишень тоді Надя мені подзвонила.

 – Та тут так все склалося, уявляєш, нам в останній день запропонували путівку до Єгипту. В гарний готель, ще й зі знижкою 50%. Як ми могли відмовитись?

 – А де ж гроші взяли?

 – Ну твої ж у нас були. Ти зрозумій, такий шанс рідко випадає. Потім ми до тебе ще приїдемо.

Сказати, що я засмутилась – нічого не сказати. Моєму обуренню меж не було. Почувалась використаною. Плакала пів дня. А тоді змирилась. Та не знаю, як пробачити таку поведінку дітям. От що б ви після такого робили?

IrynaS