Володимир Зеленський зі скандалом залишив Саміт НАТО, в Анкарі! Те що сталося 10 хв. важко повірити
Володимир Зеленський зі скандалом залишив Саміт НАТО, в Анкарі! Те що сталося 10 хв. важко повірити
Саміт НАТО в Туреччині мав показати, що Альянс залишається єдиним і впевненим у своїх діях. Але його підсумки залишили суперечливе враження. Найбільше уваги привернули різкі слова президента США Дональда Трампа на адресу союзників по НАТО та нове загострення на Близькому Сході.
Водночас для президента України Володимира Зеленського поїздка виявилася успішною. Він повертається до України з новим пакетом підтримки.
“Родина, у якій можна говорити відверто”
“Мені завжди здавалося, що родини, де люди можуть відверто поговорити, навіть трохи посперечатися, набагато міцніші за ті, де всі уникають будь-яких суперечок лише заради видимості єдності”, – сказав після завершення саміту НАТО генеральний секретар Альянсу Марк Рютте.
Під “родиною” він, звісно, мав на увазі сам Альянс. Цьогорічний саміт проходив на тлі помітних розбіжностей між США та іншими країнами-членами НАТО.
Керівництво Альянсу намагалося зробити все, щоб показати: НАТО залишається сильним і згуртованим. Марк Рютте разом із президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом домоглися, щоб на саміт приїхав президент США Дональд Трамп.
Щоб не дратувати американського президента, зустріч, як і торік у Гаазі, зробили максимально короткою. Перший день повністю присвятили розмовам про досягнення. На спеціальному форумі НАТО союзники розповідали про нові оборонні програми, збільшення виробництва озброєння та виконання домовленостей, яких досягли на саміті в Гаазі. Тоді країни Альянсу погодилися поступово збільшити витрати на оборону до 5% ВВП.
Втім, щойно Трамп прибув до Анкари, стало зрозуміло, що головними темами саміту будуть зовсім інші питання. Не повернення Туреччини до програми винищувачів F-35 і не плани Європи створити нову далекобійну ракетну систему чи посилити боротьбу з безпілотниками.
Одразу після прильоту президент США знову заявив, що його “дратує” реакція союзників на війну з Іраном. Також він вкотре згадав про свої претензії на Гренландію – автономну територію Данії, яка є союзницею США по НАТО.
Тим часом ситуація на Близькому Сході знову загострилася. США завдали нових ударів по Ірану у відповідь на атаки на три торгівельні судна в територіальних водах Оману поблизу Ормузької протоки. Крім того, Вашингтон відкликав ліцензію, яка дозволяла Тегерану продавати нафту.
До ранку, коли розпочалося засідання Північноатлантичної ради – органу, який об’єднує лідерів країн НАТО, – напруга лише зросла.
На полях саміту Трамп назвав Іспанію “жахливим партнером” по Альянсу та пригрозив Мадриду розривом торгових відносин. Він також заявив, що перемир’я з Іраном фактично завершилося, і додав, що не хоче “мати справу” з керівництвом країни, назвавши його “покидьками” та “хворими людьми”.
Втім, сама зустріч лідерів НАТО, видається, пройшла значно спокійніше.
За інформацією Reuters із посиланням на джерело, знайоме з перебігом переговорів за зачиненими дверима, Трамп не висував союзникам жодних претензій і запевнив, що США не збираються залишати Альянс.
У підсумку лідери виходили із засідання з настроєм, який можна описати просто: могло бути значно гірше.
Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер, якого Трамп теж неодноразово критикував, заявив, що після саміту НАТО стало “сильнішим і згуртованішим”.
Значно м’якше говорив і сам президент США. На підсумковій пресконференції він сказав, що якщо описувати нинішні відносини всередині Альянсу одним словом, то це слово – “єдність”.
Втім, із запитань журналістів до Марка Рютте та інших лідерів було зрозуміло: далеко не всі повірили в таку оцінку.
Однак принаймні офіційно саміт завершився демонстрацією єдності. У підсумковій декларації першим пунктом підтверджено “непохитну відданість колективній обороні” відповідно до п’ятої статті Вашингтонського договору: напад на одного союзника означає напад на всіх.
Водночас з документа видно, що одним з пріоритетів Альянсу залишається прагнення зберегти підтримку Білого дому. У декларації наголошується, що Європа й Канада беруть на себе більшу відповідальність за власну оборону – саме цього Вашингтон домагався багато років.
Про наступний саміт у документі майже не йдеться. Очікується, що у 2027 році його прийматиме Албанія. Марк Рютте підтвердив, що зустріч відбудеться в Тирані, але конкретної дати не назвав. Ще до початку саміту медіа писали, що така невизначеність також пов’язана з позицією США, які незадоволені тим, як Албанія збільшує свої оборонні витрати.
“Досить круто, правда?”
Зовсім з іншим настроєм саміт залишав президент України Володимир Зеленський.
До Анкари він приїхав з двома головними завданнями: заручитися подальшою фінансовою підтримкою союзників і домовитися про посилення української протиповітряної оборони. Останніми днями це питання стало особливо гострим через масовані російські удари по Києву.
В остаточній декларації саміту Україні присвятили окремий пункт. За даними медіа, частина союзників пропонувала записати, що безпека України нерозривно пов’язана з безпекою Європи. Однак США не підтримали таке формулювання.
У підсумку в документі зазначили, що Україна “робить внесок у трансатлантичну безпеку”, а країни НАТО підтверджують єдність у підтримці Києва.
Союзники також домовилися виділити Україні 70 млрд доларів військової допомоги цього року і забезпечити щонайменше такий самий рівень підтримки наступного. Це означає, що за два роки Україна має отримати від країн НАТО не менше ніж 140 млрд доларів.
У декларації окремо наголошується, що допомога має розподілятися справедливо, а основний тягар фінансування безпекової підтримки беруть на себе європейські країни та Канада. Це ще один сигнал того, наскільки союзники прагнули врахувати позицію США.
Успішною для Зеленського стала й особиста зустріч із Дональдом Трампом.
Президент США пообіцяв надати Україні ліцензію на виробництво ракет-перехоплювачів для систем Patriot. Київ добивався цього рішення багато місяців.
“Досить круто, правда? Тепер ви не зможете казати, що ми даємо вам недостатньо. Виробляйте їх самі”, – сказав Трамп.
Американські посадовці також без критики висловилися про українські удари по цілях на території Росії, які призвели до перебоїв із постачанням пального.
“Одна з головних змін за останні кілька місяців полягає в тому, що Росії стало значно важче захищати свій повітряний простір. Ми сподіваємося, що це допоможе створити умови для переговорів про припинення війни”, – заявив державний секретар США Марко Рубіо, який був присутній на зустрічі.
“Це ескалація. Але саме вона може наблизити завершення війни”, – погодився Трамп.
У Анкарі Зеленському також вдалося частково знизити напруження у відносинах із Польщею.
Причиною дипломатичного конфлікту стало рішення присвоїти одному з підрозділів Збройних сил України почесне найменування “Герої Української повстанської армії”. У Польщі УПА вважають відповідальною за масові вбивства поляків на Волині під час Другої світової війни.
Напередодні саміту Варшава давала зрозуміти, що президент Польщі Кароль Навроцький не планує зустрічатися із Зеленським. У червні він також позбавив українського президента найвищої державної нагороди Польщі – ордена Білого Орла.
Втім, уже в перший день саміту лідери коротко поспілкувалися, а наступного дня провели повноцінні переговори.
“Цілком природно, що держави, які є сусідами й мають спільного ворога – Російську Федерацію, – підтримують діалог, попри певні двосторонні суперечності”, – сказав Навроцький.
“Довгострокова загроза”
Через загострення конфлікту між США та Іраном і побоювання, що саміт лише поглибить розбіжності між Вашингтоном та європейськими союзниками, тема відносин НАТО з Росією відійшла на другий план.
У підсумковій декларації Росію згадали лише один раз – як джерело “довгострокової загрози євроатлантичній безпеці та стабільності”. Поруч із нею серед загроз згадується і тероризм.
Таке формулювання майже повторює декларацію саміту в Гаазі 2025 року. Хоча ще у 2024 році, на саміті НАТО у Вашингтоні, Росію називали “найзначнішою і безпосередньою загрозою” для безпеки країн Альянсу.
Напередодні саміту журналісти запитали генерального секретаря НАТО Марка Рютте, чи має він послання для Володимира Путіна.
“Альянс, який об’єднує мільярд людей у Європі, Канаді та Сполучених Штатах, захищатиме кожен сантиметр своєї території. Перемогти НАТО неможливо, – відповів Рютте. – Ми є оборонним союзом. Ми ніколи ні на кого не нападатимемо. Ми захищатимемо лише наш спосіб життя, наші демократії та нашу територію. Тому не варто нас випробовувати і не грайте з нами”.
Напередодні саміту західні медіа багато писали про можливе відновлення мирних переговорів щодо України.
Судячи з заяв російських посадовців на чолі з Володимиром Путіним, Москва зацікавлена у відновленні переговорів за посередництва США. У такому форматі їх не було від зими.
Навесні про можливого європейського посередника почали говорити й у країнах ЄС. Одним з кандидатів називали президента Фінляндії Александера Стубба. Напередодні саміту кореспонденту BBC вдалося запитати його, чи бачить він перспективи дипломатичних зусиль.
“Ми обговорюємо це майже щодня”, – відповів Стубб.
За його словами, він говорив про переговори з Володимиром Зеленським, президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом, президентом Франції Еммануелем Макроном, президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн і президентом Європейської ради Антоніу Коштою.
Втім, фінський президент визнав, що не надто оптимістично оцінює шанси на прорив під час саміту НАТО.
“Думаю, зараз нам потрібно об’єднати зусилля. Ми бачимо ескалацію, але я сподіваюся, що саме вона зрештою приведе до деескалації”, – сказав Стубб.
На його думку, лише після цього можна буде повернутися до переговорів, зокрема й з Володимиром Путіним.
У кулуарах саміту високопоставлений представник НАТО на умовах анонімності розповів журналістам, що в Альянсі не вважають Росію готовою до повноцінних переговорів. За його словами, воєнні цілі Москви залишаються незмінними.
Водночас співрозмовник BBC звернув увагу на іншу тенденцію – зміну настроїв серед частини російських еліт.
“Ми чуємо, що деякі представники еліти тепер говорять: це війна Путіна, а не їхня війна, – сказав він. – Путін багато зробив для того, щоб жителі Москви й Санкт-Петербурга якомога менше відчували наслідки війни. Але українські удари, ситуація навколо нафтопереробних заводів і санкції поступово це змінюють. Тому зміни стосуються не лише ситуації на фронті, а й того, що відбувається всередині Росії”.
Напередодні саміту речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Москва уважно стежитиме за його перебігом і результатами.
Не виключено, що про підсумки зустрічі Володимиру Путіну розповість і Дональд Трамп. Президенти домовилися поговорити телефоном після завершення саміту.
Під час зустрічі із Зеленським Трамп знову заявив, що Росія нібито хоче “якнайшвидше” закінчити війну. Водночас, відповідаючи на запитання кореспондентки BBC News Україна Мирослави Пеци, він визнав, що ніколи не запитував Путіна, коли саме той готовий припинити бойові дії.
Говорячи про можливу зустріч президентів Росії та України, Трамп сказав, що обговорював це питання з Путіним. За його словами, російський президент знову запропонував Зеленському приїхати до Москви.
“Ви поїдете до Росії?” – запитав Трамп.
“У Москві зараз складно – туди постійно прилітають українські дрони”, – пожартував у відповідь Зеленський.