Знайома акушерка розповіла мені як майже всіх жінок обманюють лікарі гінекологи… Я була в ш0ці від цієї інформації…😱
– розкажіть, будь ласка, які «жіночі» хвороби не треба лікувати?
– Переважна більшість гінекологів дуже згущують фарби та залякують своїх пацієнток. Часто після відвідування лікаря жінки виходять з жахом у власних очах і з одним питанням: за що мені все це, і де я все це могла отримати? Насправді, все не так страшно, і половину хвороб, виявлених на прийомі, взагалі лікувати не треба.
Є три речі, з яких сміються у всьому світі: у нас є діагноз «дисбактеріоз», у нас лікують ерозію шийки матки і зберігають вагітність з першого триместру. Цих трьох речей не роблять у жодній цивілізованій країні світу.
Ерозія шийки матки – це стан, який намагаються не чіпати ніде у світі, крім двох ситуацій. Якщо є поверхневі судини, пошкодження яких під час статевого акту призводить до кровотеч (після статевого акту з’являються кров’яні виділення). І тут ерозію припікають.
Другий момент пов’язаний з тим, що епітелій, що розрісся, виробляє занадто багато слизу і жінка скаржиться, що у неї багато звичайних білих виділень.
В інших випадках за цим станом спостерігають, проводять цитологічний аналіз шийки матки, оцінюють шийку – і все. Припікати всім підряд ерозію не треба, це погано. Поверхневі судини, контактні кровотечі або надлишкові виділення присутні у невеликої кількості жінок із цим станом.
При цьому річний оборот клінік, які займаються лікуванням ерозії шийки матки, величезний, адже ерозія є практично у всіх жінок.
Друге – це нескінченне лікування уреаплазми та мікоплазми. Ці мікроорганізми транзиторні, тобто періодично живуть у статевих шляхах як чоловіків, і жінок. Вони зовсім не небезпечні, не призводять ні до безпліддя, ні до викидня, ні до інших ускладнень.
Лікують жорстко, лікують «важкими» антибіотиками широкого спектра дії багато днів і тижнів.
Не треба лікувати вірус папіломи людини. Він не лікується. Немає жодного лікарського препарату у світі, який би впливав на нього. А його лікують якимись противірусними препаратами, імуномодуляторами, крапельницями, уколами. Найцікавіше, що переважна більшість цих препаратів взагалі не проходила жодних серйозних клінічних випробувань, і ніхто не знає, якими будуть наслідки їх застосування.
– Гардасил ефективний?
– Потрібно розрізняти лікування, коли препарат покликаний усунути існуючу хворобу та вакцинацію. Гардасил – це вакцина. Вона створює імунітет і не дає заразитись ВПЛ, тому її необхідно застосовувати до початку статевого життя. Презерватив не рятує від ВПЛ, і практично всі заражаються, тільки імунітет має впоратися та закінчити цю історію.
Що ще лікують… Щодо міоми матки, наприклад, дуже радикально та жорстко лікують пацієнтів, у нас дуже часто пропонують хірургічне лікування, видалення матки. Хоча в ряді випадків операція не потрібна, іноді з цим станом навіть можна вагітніти, але тут наші лікарі теж намагаються максимально все «вилікувати».
Є ще одне дуже цікаве захворювання, не навіть захворювання, а стан – це кісти шийки матки. Це абсолютно безпечні маленькі бульбашки, які утворюються на шийці матки внаслідок закупорювання проток. Їх розкривають, оперують.
У нас будь-яку кісту намагаються прооперувати завчасно. Є певні кісти, які самі розсмоктуються менше, ніж за місяць. Не треба оперувати ендометріоїдні кісти яєчника менше 2 сантиметрів, тому що сама операція буде згубнішою для яєчника, ніж вплив такої кісти: після втручання яєчник часто втрачає свою активність.
Не треба лікувати рубцеву деформацію шийки матки, невеликі післяпологові розриви. Наші гінекологи їх теж намагаються прибрати, вважаючи, що це якимось чином впливає на організм.
– Як жінці знайти свого гінеколога, свого лікаря?
– У кожного своє. Ви знаєте, у мене бувають ситуації, коли до мене приходить на прийом пацієнтка, і я говорю: «Ми один одному не підходимо». Тому що кожній жінці потрібний свій гінеколог. Однією потрібний досить вольовий лікар, який скаже: «Ну чого прийшла? Давай сідай, пий…», – жорстко з нею розмовляє. Комусь потрібний гінеколог, який все розповість, який пояснить, і вона розумітиме, навіщо лікар щось робить. Першій пацієнтці такий гінеколог не потрібен.
У мене бувають жінки, які кажуть: «Навіщо ви мені це все розповідаєте? Я прийшла, у мене свербить, що мені випити? Ось це? Я пішла».
Є ті, для яких прихід до гінеколога – привід просто поговорити про своє, жіноче. Їм, наприклад, не схожий гінеколог-чоловік, бо з ним не можна обговорити нові чоботи. Тому треба поставити запитання, що ви хочете від лікаря, а потім уже шукати свого гінеколога.
– Чимало пацієнток цікавляться подробицями хвороб, хочуть знати, навіщо їм призначають аналізи?
– У мене є свій прихід: жінки звертаються до мене не тому, що написано «гінекологія», і вони зайшли дізнатися, який лікар тут працює.
– Це люди, які прийшли до мене із мого сайту, читали інформацію, яку я надаю. Тобто це, за великим рахунком, люди, які цікавляться своїми хворобами, хочуть у всьому розбиратися та брати участь у процесі лікування. Так, звичайно, іноді трапляються пацієнти, яким просто мене порадили, а виявляється, що їм потрібний лікар іншого типу.
– Ви вважаєте, що будь-яка жінка має розбиратися у таких базових питаннях свого здоров’я?
Відповідь: так. Та не буде. Деякі жінки навіть не хочуть цікавитись тим, як вони влаштовані. Щось там унизу, щось підмити. Я іноді беру дзеркало для того, щоб пояснити там якісь моменти і показати: ось тут, на малій статевій губі така… — «Та не треба, лікарю, мені показувати! Вилікуй, і все». А є ті, яким цікаво.
– Дмитре, Ви не боїтеся засудження колег? У лікарському середовищі дуже розвинене почуття ліктя, колегіальність, і всі намагаються один за одного стати горою і не розкривати свої професійні секрети.
– Ми ж не займаємось шарлатанством. Що це за наші «професійні секрети»? Як розвести пацієнта, чи що? Я вважаю, що це злочинна справа.
Безперечно, зараз існують окремі категорії комерційних лікарів (вони з’явилися в останнє десятиліття), єдина перевага яких – це вміння розвести пацієнтів. Такі лікарі приносять великий прибуток: вони вміють призначати надмірні аналізи та лікування, відправляють пацієнток на всякі крапельниці, апарати та інші непотрібні процедури. Вони комерційно успішні, але до медицини не мають жодного стосунку.
Скільки лікарів, стільки й думок – це марення. Якщо у нас консиліум, ми можемо висловлювати думки: ось у пацієнтки є поєднання одного захворювання з іншими, їй стільки років, у неї ще там 15 тижнів вагітності, і ось ми сидимо і думаємо, прооперувати її зараз, або почекати деякий час, або взагалі нехай вона з цим народжує. Ось це називається обмін лікарськими думками.
Не може бути в одного лікаря думки “я лікую ерозію шийки матки так”, а в іншого – “я взагалі не лікую”. Це базові знання, засновані на доказової медицині. Не може бути кожен по-різному. Це і є те, з чим хочу поборотися.
– Як ви ставитеся до статевої освіти?
– Дуже позитивно. Його треба проводити років із 14, а то й із 9, як у всіх цивілізованих країнах. Існують різні програми і в Америці, і у Європі. Я ці програми бачив, вони трохи не для нашого менталітету.
Хоча діти не розуміють, що таке «наш менталітет», тому з ними якраз і можна говорити на такі теми. Це дорослі, читаючи західні рекомендації, маючи якусь дуже пуританську свідомість, починають жахатися. Якщо 9-річному хлопчику чи дівчинці пояснити, що існує матка, яєчники, сперматозоїди, нічого страшного не станеться.
Чому ми приховуємо від 14-річного хлопчика чи дівчинки, що існує ерекція та еякуляція, якщо вона у них відбувається? Як хлопчику з цим жити, куди звертатися, якщо він вранці прокидається, і у нього трапляється ерекція? Напевно, до нормально написаного довідника, в якому буде пояснено, що це фізіологічне явище, воно відбувається у всіх, і не треба лякатися цих моментів. А у дівчинки відбувається менструація. Вона ж повинна розуміти, що вона тепер може завагітніти.
Це жахливий обман, коли ми готові заплющити очі на статеве виховання, нічого про нього не говорити і вважати, що таким чином ми можемо вберегти дітей від чогось. Тут така ж історія, що з іншими заборонами. Забороняємо аборти – одержуємо кримінальні аборти, забороняємо алкоголь – одержуємо сурогат. Тобто все, що забороняється, зрештою, зворотною стороною так сильно б’є з цього, що, власне кажучи, це все не треба робити.